У Києві відбулася цікава подія – нагородження переможців конкурсу бізнес-ідей «Агрокебети. Рости своє». Цей конкурс спільно ініціювали та втілили освітній проєкт «Агрокебети», асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та Благодійний фонд «МХП-Громаді». Таке партнерство – це можливість підтримки та розвитку підприємництва в агросекторі України та суміжних галузях.
Практична навчальна програма була розроблена з метою, аби навчити учасників складати бізнес-план, зібрати необхідний пакет документів для звернення до інвесторів і банків з метою отримання фінансування. Також одразу було сплановано і те, що участь у програмі включатиме конкурс бізнес ідей та діючих бізнесів, спрямований на підтримку та розвиток мікро-, малих та середніх бізнесів у сфері сільського господарства та суміжних галузях.
Під час 18 лекцій можна було навчатися у практиків агросектору маркетингу, менеджменту, публічних виступів. Всього було 394 учасників, з їхнього числа експерти відібрали десять найкращих проєктів.
«Цього року ми підтримали 10 переможців. Вони всі мали можливість отримати до 200 тисяч грн на підтримку свого бізнесу або початок нового. Це ті гроші, які допомагають їм розвиватися, йти вперед, підтримувати не тільки свій бізнес, а й свою громаду», – сказав у своїй короткій промові Олександр Пахолюк, директор Благодійного фонду «МХП-Громаді».
Широка географія – це вражає. Участь у цьому освітньому проєкті брали представники з усіх областей України за винятком окупованих територій. Дивовижно, як під час війни український бізнес не тільки вижив, але впевнено йде вперед – розвивається, масштабується.
«Підтримка навчальних програм для агропідприємців – це інвестиція Райфу в майбутнє української економіки. Нові ідеї, інновації, стійкість стають основою для зростання українського агросектору. Ми раді, що проєкти учасників програми йдуть від «від землі до цифри». Програма «Агрокебети. Рости своє» допомагає ефективніше управляти ресурсами, навчає впроваджувати відповідальне агровиробництво і закладати основи для подальшого експорту», – сказала Олександра Прохорчук, директорка із залучення та розвитку відносин з клієнтами середнього бізнесу Райффайзен Банку.
Під час заходу представники організацій-партнерів давали поради та настанови учасникам, як розвинути бізнес і бути свідомими, креативними підприємцями та ставити перед собою амбітні цілі. Зокрема, Алекс Ліссітса, голова ради директорів ІМК, Президент Асоціації «Український Клуб Аграрного Бізнесу», голова Наглядової ради проєкту «Агрокебети» розповів історію свого життя та становлення бізнесу і дав важливі поради, де шукати підтримку, як фокусуватися на основному та досягати цілей.
«Сьогодні я твердо знаю, що хочу створити нову еко-систему підтримки малого та середнього бізнесу в Україні, – сказав він. – Хочу дати кілька порад, перша з яких – треба мати людину, з якою ви можете поспілкуватися, порадитися. Ментора. Це дуже важливо! По-друге, ніколи не кажіть ніколи, бо все колись повторюється. По-третє, треба вчитися щодня, без перерви. Сьогодні бізнес – це не лише про прибутки, це ще й про відповідальність перед громадами, родинами, перед собою. Ми йдемо в Євросоюз, причому набагато швидшими кроками, ніж це могло бути. Вже з 2027 року нас там частково інтегрують, а вже у 2035-му ми будемо повністю інтегровані там. Це багато означає для нас саме у агросекторі».
Переможці та їхні кейси
Серед переможців – надзвичайно цікаві проєкти. Вже самі назви зачаровують: «Гарбузи з видом на море», «Перепілка. Чарівний сад», «ІTARA – майстерня волоського горіха», «Бататко», «Затишна садиба», а якщо казати про напрямки, то це і фермерство, і вирощування сільськогосподарських культур, і крафтове виробництво. Звісно, серед проєктів є і так звані ветеранські – засновані ветеранами, які пройшли крізь пекло воєнних дій в нашій країні.
Один з цікавих переможних кейсів – «ІTARA – майстерня волоського горіха». «Коли бізнес лише починається, дуже важливо шукати можливості. Зараз є багато тренінгів, я от почала з цього. Після тренінгів мені стало набагато простіше, а на додаток з’явилися ментори. Дуже важливо, у якому середовищі ти знаходишся, чи маєш підтримку. Найважче тут – поєднати силу волі та наполегливість. Маленькі кроки складають твій шлях. І дуже важливо вірити в успіх. Кожний ярмарок – успіх, кожен позитивний відгук – успіх. Я вважаю, що зараз багато можливостей для крафту – локальне виробництво, екологічна продукція», – каже Інеса Петухова з села Чишки на Львівщині.
Бізнес цей сімейний, розвивається після того, як родина мусила релокуватися з Миколаєва. Так, у родини була вже база (рецепти, технології) виробництва горіхової пасти. В основі бізнес-ідеї – повний цикл переробки волоського горіха від сировини до готової продукції. «Нам дуже допомогла грантова підтримка, консультації – без цього ми не змогли б існувати як виробники. А от зараз ми плануємо увійти в ритейл, бо ярмарків для нас вже замало. Ми робимо структурований план руху вперед, масштабування бізнесу. Я вважаю, що треба не тільки мріяти, а йти до своєї мрії крок за кроком», – додає пані Інеса.
Ще один з нагороджених – це Іван Павліш з села Луки, що на Львівщині. За освітою юрист, проте з початком війни 2014 року вступив до лав ЗСУ. Демобілізувавшись, вирішив започаткувати власну справу як можливість ресоціалізації для себе – «Інтенсифікація вирощування екологічного батату ТМ «БАТАТКО». «Я почав бізнес ще у 2016 році. Сіяв пшеницю, інші культури. Але згодом зупинився саме на бататі. Чому? Все просто: у мене народився син, який дуже полюбив ці клубні. ТМ «Бататко» – це теж завдяки синові», – каже він.
З початком повномасштабного вторгнення різко змінилися умови для українського бізнесу у агросекторі. Багато в чому свою роль відіграла логістика, яка стала вкрай складною із зрозумілих причин. «Я сконцентрувався на внутрішньому споживачеві. Оскільки я чинний військовий, то входжу до ветеранської організації, тому маю змогу брендувати свою продукцію їхніми логотипами. Асоціація допомагає ветеранам увійти в ритейл. Тож моя рекомендація українським бізнесменам – інтегруйте ветеранів, беріть їх на роботу, бо саме їм ми сьогодні маємо дякувати за можливість жити, працювати, досягати своїх цілей», – сказав Іван Павліш.
Переможці, а це десять українських проєктів, отримали гранти у розмірі до 200 тисяч гривень на розвиток та масштабування.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
