Старий Новий рік — унікальне свято, яке є спадщиною історичних змін у календарі. Святкують його в ніч із 13 на 14 січня. Але чому виникла ця дата? Ця цікава історія бере початок у реформі календаря та релігійних традиціях, які наклали свій відбиток на наше святкування.
Перехід від юліанського до григоріанського календаря
У 1582 році Папа Римський Григорій XIII запровадив новий календар — григоріанський, аби виправити накопичену похибку юліанського календаря. Новий календар враховував більш точний астрономічний рік, тому до нього поступово перейшла більшість країн світу.
Водночас православні країни, включно з українськими землями, довго залишалися вірними юліанському календарю. У 1918 році Радянський Союз офіційно перейшов на григоріанський стиль, скоротивши різницю між датами на 13 днів. Проте православна церква залишилася вірною старому стилю, що зберігає цю різницю до сьогодні.
Поєднання календарів
У результаті Новий рік за григоріанським календарем почали святкувати 1 січня. Проте церковний юліанський календар продовжував відзначати цю дату як 14 січня за новим стилем. Таким чином і з’явився Старий Новий рік — унікальне поєднання традицій, які дозволяють українцям двічі святкувати новорічний початок.
Традиції Старого Нового року
Це свято не лише календарна подія, а й насичений обрядами та звичаями день. Ось найпопулярніші з них:
- Щедрування. Увечері 13 січня молодь ходить із щедрівками, вітаючи господарів і бажаючи їм щастя, здоров’я та багатства.
- Маланка. Театралізовані вистави, в яких хлопці перевдягаються в жіночі костюми, створюють атмосферу веселощів.
- Посівання. На ранок 14 січня хлопчики заходять до осель, посіваючи зерном та вітаючи господарів із Новим роком.
- Святковий стіл. Готують кутю, вареники, узвар та інші страви, що символізують добробут і гостинність.
Символіка Старого Нового року
У 2025 році це свято набуває ще більшої значущості для українців. Воно символізує:
- Добробут і родинне тепло.
Це час, коли родини збираються разом, згадують минуле і мріють про краще майбутнє. Святкові обряди об’єднують покоління. - Віру в краще майбутнє.
На порозі нового року ми залишаємо позаду тривоги та відкриваємо двері для нових можливостей. - Єдність і спадщину.
Традиції, як-от щедрування чи приготування куті, є важливими елементами нашої культурної ідентичності. - Гармонію та мир.
Добрі побажання і символічні обряди цього дня нагадують нам про важливість миру та взаємопідтримки.
Старий Новий рік — символ нашої сили та віри
У складний для України 2025 рік Старий Новий рік залишається святом, що надихає на зміни, об’єднує родини та спонукає до дій. Зберігаючи традиції, ми зберігаємо нашу національну культуру, яка є джерелом сили та надії.
Нехай це свято принесе мир, добробут і віру в краще майбутнє для кожної української родини!
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
