19 листопада в Києві відбувся черговий бізнес-бранч «БІЗНЕС. ІНВЕСТИЦІЇ. ЛІДЕРСТВО. МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ» — подія, що об’єднала лідерів бізнесу, аналітиків, експертів та управлінців навколо діалогу про майбутнє української економіки та роль відповідального лідерства у часи змін.

Зустріч відкрила ведуча Марія Скиба, привітавши гостей та наголосивши, що сьогодні бізнес — це не лише про прибуток, а про культуру відповідальності, партнерства та рішень, що формують майбутнє країни.

Співзасновники бізнес-видання «ПЕРШИЙ БІЗНЕСОВИЙ» Юрій Атанов та Вікторія Штейнберг подякували за довіру та підкреслили, що саме бізнес-спільнота створює економіку завтрашнього дня.

Вікторія окремо відзначила силу партнерства та важливість лідерства у турбулентні часи, а Юрій наголосив, що на бранчі зібралися люди, які не просто говорять про майбутнє — вони створюють його щодня.

Спікерка — співзасновниця ТОВ МСП (ТМ Finest)

З темою: «Лояльність як інвестиція: як подарунки формують корпоративну культуру та лідерство»
Любов Підгорна розповіла про те, як емоційні рішення, увага до деталей та естетика подарункових концептів формують довіру, створюють культуру турботи та безпосередньо впливають на лідерство всередині компанії.

У коментарі для нашого видання вона зазначила: «Я сьогодні намагалась донести до аудиторії, що лояльність — це не абстрактне слово. Вона вимірюється, і вимірюється достатньо просто. Але для того, щоб вона зростала — а всі прагнуть, щоб персонал був лояльним, щоб люди та клієнти були лояльними — на це потрібно впливати системно. Є повні робочі інструменти, які впливають на підвищення цієї лояльності. І подарунок — один із таких інструментів. Це те, чим займаємося ми, і сьогодні я хотіла це донести».

Тенденції ринку подарунків

У відповідь на запитання про те, як змінюється культура подарунків у бізнесі, Любов пояснила: «Зараз у нас дуже висока активність. По-перше, наближається Новий рік — це пік подарунків, і це обов’язково. Але ми бачимо, що багато компаній вже організовують welcome-презенти, роблять подарунки на День народження, замовляють на квартал наперед для своїх клієнтів і партнерів. Наприклад, у нашій компанії ми даруємо подарунок навіть тоді, коли людина звільняється. Це частина нашої культури. Ми даємо свободу вибору і говоримо: якщо ти вирішив рухатися далі, твоя цінність для нас від цього не падає. Тому ми віримо, що подарункова культура буде розвиватися, і це тренд, який лише посилюється».

Спікер: Денис Солянков (Head of Product Design, Liga Zakon)

Тема виступу: «Поговори зі мною, або що цікавого може розказати ваш користувач»
У виступі Денис поділився практичними інсайтами про те, як досліджувати поведінку користувачів, знаходити їхні реальні потреби та перетворювати їх на ефективні продуктові рішення.

У коментарі він зазначив: «Ініціатором дослідження завжди є продуктова команда. Ми задаємо теми та питання, а користувач найчастіше говорить про те, що йому не подобається — це природньо. Так ми виявляємо слабкі місця продукту».

Ключові інсайти:

• бухгалтери мають дуже специфічні питання, на які не відповідає Google або ChatGPT, але LIGA ZAKON може — завдяки рокам власної експертної аналітики;
  • популярні запити — «що мені буде за…?» у випадку помилок у звітності;
  • прототипи допомагають виявляти «сліпі зони»: коли користувач губиться, команда бачить, що треба покращити.

Головне, що надихає: «Люди. Українські спеціалісти — одні з найсильніших у світі, особливо в IT. Працюючи з ними, я щодня бачу, наскільки глибокими можуть бути знання та мислення наших фахівців».

Спікерка: Лілія Олійник (TM ilive, ГО «Живу в гармонії», «Жінки України»)

З виступила з темою: «Батьківство як стратегічна інвестиція: виховання покоління майбутніх лідерів»
Лілія поділилася баченням того, як батьківство формує майбутні цінності, лідерство та силу нації.

У коментарі для нашого видання вона зазначила: «Я з радістю завжди долучаюся до подій, які організовує Перший Бізнесовий. Це дійсно дуже цікаво, тому що таку кількість цікавих людей, такого натхнення, такого драйву, яке я отримую тут, рідко де знайдеш. Сьогодні моя тема — це батьківство як стратегічна інвестиція. Дуже цікава тема, тому що насправді це не тільки про наших власних дітей, а про дітей загалом. Адже найбільший і найважливіший вклад — це вклад у людський капітал. Це крутіше, ніж гроші або навіть власний розвиток. Те, що ми вкладаємо в наших дітей або взагалі в дітей — це найбільший вклад і найбільший скарб, який ми можемо створити. Ми формуємо те майбутнє, у якому будемо жити, і починаємо це робити щодня — з ранку, з вечора, у кожному нашому кроці та кожній взаємодії».

Ключовою темою події стала панельна дискусія «Україна 2030: стратегічне бачення бізнесу»

Модератор: Надія Шуляк — магістерка права, медійна експертка з правових питань, адвокатка Чеської Республіки
Учасники: Валентина Сахно — KSE Business School, Андрій Длігач — Advanter Group / Board, Борис Шестопалов — HD-group, GFS Group, Ольга Романова — AB InBev Efes Ukraine

Експерти обговорили:
• якою має бути економіка України у 2030 році;
• які сектори стануть драйверами зростання — від агрофуду до креативних індустрій;
• яку роль відіграє відповідальний бізнес у формуванні майбутнього країни.

Окремий акцент під час дискусії зробив Борис Шестопалов (HD-group, GFS Group). Він зазначив: «Сьогодні економіка України дотаційна, частково військова, де держава є головним замовником. Велика кількість споживачів наразі забезпечується державою. Вчорашній споживач сьогодні є військовослужбовцем, або його родина — ВПО, і вони забезпечуються державою. Тому бізнес не може не співпрацювати з державою. А єдина прозора рамка такої співпраці — це цифровізація».

Говорячи про перспективи розвитку, Шестопалов акцентував на потенціалі харчової переробки та харчового експорту. Навів показовий приклад Нідерландів, які у 14 разів менші за Україну за площею, але лише експорт аграрних продуктів із високою доданою вартістю там перевищив 170 млрд доларів на рік — це орієнтовно утричі більше, ніж увесь український експорт, включно з ІТ, металом, сировиною та агро.

Він також згадав кейс України та картоплі:
Україна — третя у світі та друга в Європі за обсягами споживання і вирощування картоплі, але при цьому має 100% імпорту картопляних продуктів (фрі, чіпси тощо), які виробляються з української сировини, але за кордоном.

На його думку, такі приклади демонструють необхідність довгих інвестиційних циклів, які можливі лише за участю трьох базових гравців:
• держави, яка створює умови;
• бізнесу, який готовий інвестувати;
• науки, яка формує фундамент для розвитку.

Саме тому, підкреслив спікер, майбутнє української економіки неможливе без розвитку освіти та глибокої трансформації освітньої системи.

Валентина Сахно зазначила

«Сьогодні я беру участь у дискусії, присвяченій темі Україна 2030. Для мене, як представниці Київської школи економіки, важливо розглядати ці питання крізь призму сучасної освіти та тих зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на розвиток українського бізнесу. Мій ключовий меседж простий: без якісної бізнес-освіти, підготовки лідерів та розвитку компетенцій ми не зможемо побудувати економіку майбутнього. Очікую змістовного діалогу та формування рішень, які допоможуть бізнесу зростати у новій економічній реальності».

Андрій Длігач зазначив

Майбутнє української економіки залежить від здатності перейти від сировинної моделі до економіки, побудованої на людському капіталі, інноваціях та підприємництві. Виживання — це мінімальна планка, а справжнє зростання можливе лише за умови радикальної модернізації державного управління, створення передбачуваних правил гри та повної відкритості ринків.

Україна має шанс стати регіональним лідером, але не завдяки дешевій робочій силі чи транзиту, а завдяки екосистемі, де підприємці створюють додану вартість швидше, ніж політики встигають її перешкоджати. Роль держави — перестати конкурувати з бізнесом і стати сервісом, що забезпечує інфраструктуру, безпеку, захист прав та стимулює розвиток високотехнологічних галузей.

Головний ресурс — не гроші, а довіра. З довірою приходять інвестиції, діаспорні капітали, глобальні партнери, а економіка отримує шанс вирватися з пастки низької продуктивності. Без довіри будь-яка реформа залишається декларацією.

Україна виграє тоді, коли перестане боятися великого мислення: експорту інтелекту, створення національних чемпіонів, залучення світових корпорацій, масштабування підприємництва та розвитку ринків капіталу. Це не про повернення «як було» — це про стрибок уперед, у майбутнє, яке ми формуємо зараз.

Ольга Романова (керівник віддлілу з правових питань комерційних функцій компанії AB InBev Efes Ukraine, адвокат)

«Я вирішила підтримати цей захід, тому що він об’єднує представників бізнесу, громадського сектору та влади. Тут ми маємо можливість почути один одного — це свого роду платформа для обміну думками, підсвічування проблемних питань та розуміння того, як колеги в інших компаніях вирішують подібні виклики. Для мене важливою є й місія такого формату — створювати простір, де народжується співпраця, взаємопідтримка та нові ідеї. Ну і головне — це нетворкінг та підтримання один одного у такі непрості часи».

Спікерка: Ірина Зеленіна (керівник Центру підтримки експорту, президентка ГС «Український HoReCa кластер» та ГС «Український експортний альянс»)

Виступила з темою «Як бренд Made in Ukraine має працювати на світових ринках»
Ірина Зеленіна розповіла про інструменти виходу українських компаній на глобальні ринки та роль бренду Made in Ukraine у формуванні довіри до країни.

Про впізнаваність України

«Україна нині впізнавана у світі, хоча новини про війну не працюють нам у плюс. Але, попри всі виклики, український експорт не зупинився ні на день. Ринок всередині країни звужується — тому бізнесу необхідно виходити за кордон».

«Кожна компанія, що виходить на міжнародний ринок, представляє Україну. Якість, надійність і конкурентність продукту формують довіру до країни загалом».

ТОП-3 поради бізнесу

1. Чітко планувати вихід на ринок і знати, з яким продуктом та для кого.
2. Підготуватися: сертифікація, адаптація продукту, англійська, сайт.
3. Доводити надійність: виконувати зобов’язання вчасно та якісно.

«Trade with Ukraine», «Ukraine Now» та «Made in Ukraine» — офіційні символи, які вже впізнавані у світі.
Головне — закладати правильні сенси: українська продукція має бути якісною, інноваційною та цінною для споживача.

Ключове бажання для України: «Хочу, щоб Україну на глобальному ринку сприймали як сильного, серйозного та надійного гравця, з яким працюють на рівних».

Спікерка: Катерина Тюря (HRD ресторанів Veranda та Fenix)

Виступила з темою: «Трансформація ринку праці: як змінюється роль жінок та які тренди домінують», поділилася аналітикою щодо нових моделей лідерства, змін у корпоративній культурі та посилення ролі жінок у бізнесі.

Головний меседж: соціально відповідальні команди, підтримка, гнучкість та інвестиції в людей — це те, що формує нову корпоративну ДНК бізнесу.

Основні акценти виступу:

1. Глибока трансформація ринку праці

Через міграцію, мобілізацію та демографічний спад Україна втратила до 40% працездатного населення. Це спричинило гострий дефіцит кадрів, особливо у віці 25–40 років.

2. Жінки — нова рушійна сила економіки

У 2024 році 62% нових пошукачів роботи — жінки.
Вони опановують професії, які раніше вважались «чоловічими»: операторки ЧПК, машиністки крана, будівельниці, водійки вантажівок.

3. Гнучкі формати — нова норма

Гнучкий графік, дистанційна робота, адаптивні умови та безпечні локації — ключ до залучення й утримання співробітників, особливо жінок і ВПО.

4. Тренди корпоративної культури

• інвестиції в навчання та перекваліфікацію;
• психологічна підтримка;
• акцент на work-life balance;
• команди, де благодійність та соціальна відповідальність стають частиною щоденної роботи.

Катерина підкреслила:

«Коли в команді 200 людей і кожен долучається до благодійних ініціатив — це формує справжню спільну відповідальність. Ми, можливо, не завжди говоримо про це голосно, але робимо дуже багато — і саме так демонструємо свою позицію.»

Спікер бранчу: Роман Пересунько (співзасновник Primax.Digital)

Виступив з темою: «Цифрова екосистема для ефективного маркетингу»
Роман представив технологічну платформу Primax як інструмент, що допомагає бізнесам автоматизувати маркетинг, підвищувати ефективність рекламних бюджетів та масштабуватися без хаосу.

У коментарі для нашого видання він зазначив:

«Мій основний меседж простий: до впровадження інновацій потрібно підходити з розумом. Інновації — це не про моду чи хайп, це про чітке розуміння, навіщо вони потрібні бізнесу. Перш ніж щось впроваджувати, компанія має пройти перший важливий етап — визначити, для чого їй ця інновація. Які KPI ми хочемо отримати? Яку цінність створюємо — для бізнесу, команди чи клієнта? Як будемо вимірювати результат? Якщо цього не зробити, існує великий ризик витратити кошти й за рік повернутися до старої моделі роботи. І такі кейси ми вже бачимо в Європі, де компанії впровадили інновації, скоротили людей, а потім були змушені все відкотити й знову набирати персонал».

Роман також акцентував на важливій статистиці:

«68% інновацій, пов’язаних зі штучним інтелектом, не окуповуються. Це свідчить про те, що бізнеси заходять у хвилю AI-хайпу, не розуміючи, що саме хочуть отримати. Тому будь-яке впровадження має починатися не з технології, а з відповідей на питання: яку проблему ми хочемо вирішити та яку цінність створити».

Натхненну атмосферу вечора створила Юлія Ярошенко, співачка та фронтвумен гурту KAROOKA.

Партнери заходу

Генеральний медіапартнер: Телеканал «Ми — Україна»
Гостинний партнер: Veranda on the River
Винний партнер: Станьте дослідниками французького стилю життя разом із вином Maison Castel

Водний партнер: Моршинська – природне відновлення та підтримка гідробалансу щодня

Партнери:

AB InBev Efes Ukraine, МСП, Primax, Yves Rocher, ЮК «Турій та партнери», Ми Україна+, 33 канал, телеканал «Прямий», РБК-Україна, Медіагрупа «Апостроф», Mind.ua, Delo.ua, Коментарі, FEMIDA.UA, Ділова Столиця, YouTube Business PRO, Infovision, Cabinet Boss, Super Lady, studioofmydreams, BUT.IN.UA, Star Brothers, Post.factum, GLORY magazine.

Бізнес-бранч «БІЗНЕС. ІНВЕСТИЦІЇ. ЛІДЕРСТВО. МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ» — це майданчик, який сприяє зміцненню діалогу між бізнесом, інвесторами та експертним середовищем.

Мета — формування культури відповідального підприємництва, розвиток економічної стійкості та пошук стратегічних рішень для України 2030.

Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!