Інклюзивність стрімко стає новою нормою для України. Це не лише про соціальну відповідальність, а й про можливості простору, де людина незалежно від фізичних можливостей чи віку почувається важливою та потрібною особливо в умовах повномасштабної війни. До того ж інклюзивність – одна з характерних ознак свідомого бізнесу, який турбується про своїх клієнтів, партнерів та створює можливості для роботи кожної людини.
Компанія Агромат присвятила 2024 рік масштабним змінам в сфері інклюзії. І почали з головного – зміни майндсету співробітників. Внутрішні зміни у мисленні призводять до важливих зовнішніх змін. За словами, Ольги Тадай тема інклюзивності нагадує штангу вагою 150 кг – настільки це глобальна тема, яку в один раз не осилити і може з’явитися відчуття, що нічого не вийде. Втім, компанія радить “їсти слона по шматочках” і впроваджувати зміни поступово.
Цього року компанія Агромат визначила свою місію — трансформувати всі приміщення компанії в архітектурно доступні, щоб архітектори, дизайнери і замовники звертали на це увагу, коли просторуються.
У нашому матеріалі — про те, як торгова мережа товарів для будівництва та український імпортер керамічної плитки та сантехніки, меблів та освітлення Агромат трансформується в інклюзивну компанію, перетворює зміни в бізнес-процеси і бетонує їх до рівня стандартів.
З чого все почалося
Агромат почав вивчати тему інклюзивності досить давно. Але масштабні зміни почали впроваджувати з початком 2024 року. Український досвід дійсно унікальний, адже компаніям потрібно трансформуватися в умовах війни і враховувати всі виклики та наслідки. Зокрема, компанія Агромат допомагала будувати сучасний український центр з протезування, реконструктивної хірургії, реабілітації та психологічної підтримки постраждалих від війни дорослих і дітей, де вже на практиці переконалися, що не завжди те, що відповідає стандартам працює. Тож часто потрібно придумувати нові рішення.
Наприклад, поставили інклюзивні санвузли, але їх відправили назад: вони відповідають нормам, але по факту не зручні. Або ж встановили сушки, які теж повернули — ними не можуть користуватися ветерани з ПТСР, бо під час роботи звук сушок нагадує звук літака, який злітає. Отже, потрібно шукати інше рішення.
Що стосується цивільних об’єктів, тут теж є свої виклики. Наприклад, у Львові дуже багато історичних будівель, і зробити їх інклюзивними шляхом установки ліфта часто неможливо. Це стосується і книжкового магазину “Сенс” на Хрещатику в Києві. Магазину вдалося встановити ліфт, але процес був складним і тривалим. Найбільше складнощів виникло із визначенням оптимального місця для ліфта, що потребувало численних розрахунків і залучення різних спеціалістів для перевірки коректності робіт один одного. Зараз лишилося лише завершити опорядження сходів і шахти, після чого ліфт буде повністю готовий до використання.
Тож, що робити з кейсами, яким жодні норми не підходять? Відповідь водночас проста і складна — шукати нестандартні рішення. По суті, придумати те, чого не існувало раніше. І зробити це можна тільки тоді, коли маєте щире бажання. Цим шляхом і вирішили йти в Агроматі.
Крок 1. Зміна майндсету співробітників
Порівняно з іншими країнами, в Україні не настільки сильно розвинена інклюзія. Наприклад, у Швейцарії є окрема професія — social technician – це людина, яка допомагає в соціальних проблемах. Також є окремі пансіонати, в яких допомагають людям після інсультів, повністю паралізованим. Через постійне навчання, спостереження і досвід помітили, що людині з порушенням рухової функції найбільш соромно, коли її годують. Тож придумали апарат, який годує автоматично. Людина з інвалідністю керує даним апаратом. Цей кейс показує, що можна знаходити нові рішення з турботою про гідність людини.
Починати потрібно не із зовнішніх змін, а із внутрішніх. Тож в компанії вирішили підсвітити важливість інклюзії. Для цього започаткували волонтерський проєкт. Долучитися до нього можуть абсолютно всі охочі співробітники за власним бажанням. Ніякого примусу та обов’язково відвідування.
Керівництво запросило філософа Олександра Філоненко стати куратором внутрішньої програми, щоб працювати над зміною способу мислення співробітників-волонтерів. Також нас підтримували команди тих, хто професійно допомагають у створенні доступних просторів — Dostupno та All together job.
Майже півроку команда Агромату проходила навчання. До проєкту запрошували різних спеціалістів, які розбираються в допомозі людям з інвалідністю. Навчалися не тільки на теорії, а й практично. Потрібно зрозуміти людей на кріслах колісних — пересідають на крісла колісні. Наступний етап — перевірка приміщень. Спойлер: ті приміщення, які вважали інклюзивними, насправді не такі вже й інклюзивні.
Крок 2. Запуск проєктів
Після проходження навчання кожен учасник маленької групи отримав приміщення Агромату для проведення чекапу. Для цього попередньо розробили чекліст, в якому є всі необхідні стандарти та вимоги. Після огляду команда планує, які зміни можна запровадити. Задача кожного – знайти рішення, щоб приміщення стало більш інклюзивним та архітектурно доступним.
Після цього — презентація огляду: в якому стані приміщення зараз і що потрібно зробити, щоб локація стала інклюзивною. Загалом роботи поділять на три розділи: червоний – те, що потрібно робити вже зараз, жовтий – ще є час, зелений – з приміщенням все в порядку. Далі учасники проєкту мають оформити документ зі вказаними термінами виконання та бюджетом. Важливо, що “головний КРІ проєкту” – інклюзивні процеси мають перейти в усі внутрішні бізнес-процеси.
У грудні Агромат зосереджується лише на планах. А вже у січні-лютому планують розпочати ремонтні роботи. Співробітники, які займалися локаціями, будуть і надалі стежити за реалізацією проєкту, приймати цю роботу і паралельно перевіряти, чи все відповідає нормам. Загалом більшість проєктів компанія планує реалізувати за рік.
Зараз всі зміни впроваджуються в межах пілотного проєкту. А вже коли компанія Агромат буде відкривати новий магазин, людина, яка відповідає за відкриття не візьме приміщення в оренду, якщо його не можна зробити інклюзивним.
Також у наступному році планують продовжити власне навчання, але вже залучати до процесу архітекторів, дизайнерів і постачальників. Проте інклюзивність – це дуже динамічний напрям, де потрібно постійно навчатися і вдосконалюватися. Тож далі — ще більш глобальні плани.
Крок 3. Масштабування досвіду
Тож що робити, якщо ваш бізнес стає на шлях інклюзивності?
Перше – звертатися до організацій, які працюють з людьми з інвалідністю і знають все про їх потреби. Наприклад, команда Unbroken пояснює, коли людина одягає протез чи бере милиці, змінюється центр тяжіння, і тому почуває себе невпевнено. Через це їй складно зайти в торговельний центр, бо там блистить плитка, по якій людина на протезі не може йти через те, що боїться впасти. Потрібно враховувати ці деталі, постійно про них пам’ятати. Адже є багато речей, для яких є рішення. Як-от з плиткою, можна просто викласти полосу матової плитки, щоб люди з протезами чи на милицях почували себе більш впевнено.
Друге – відвідувати вебінари чи семінари, які буде проводити Агромат. Навіть, якщо ви не дизайнер чи архітектор, але будете перебудовувати офіс, можете прийти і послухати відкриті лекції. Отримані знання допоможуть зробити перші відчутні зміни в компанії.
Третє – дізнавайтеся про досвід. Агромат ділиться досвідом, як компанія навчає співробітників. Не існує універсальної методички, але вже є знання, досвід та експертиза. Тому в компанії народився внутрішній девіз: “Від серця до серця”. Агромат вважає, що в темі інклюзивності не може бути конкуренції. Тому діляться власним досвідом, щоб інші теж були відкриті до змін.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
