У час, коли війна випробовує кожну цеглину української економіки, бізнес не чекає миру — він його будує. Поки ракети руйнують мости, підприємці зводять нові: з інвестицій, інновацій та віри в завтра. У 2025 році, попри блекаути й логістичні виклики, обсяг капітальних інвестицій зріс на 33% — до 280 млрд грн лише за перше півріччя. Це не статистика. Це тисячі робочих місць у регіонах, відновлені магазини в деокупованих містах, сонячні панелі на дахах супермаркетів і біометанові станції, що годують енергосистему.
Український бізнес довів: стійкість — це не виживання, а стратегія зростання. Від міжнародних гігантів, які інвестують у GPON-мережі для мільйонів домогосподарств, до локальних компаній, що відкривають сервісні центри в селах, — інвестиції стають мостом між сьогоденням і майбутнім. Цей спецпроєкт — про тих, хто не просто адаптується до реалій, а переписує їх. Про компанії, які творять нове економічне середовище України: доступне, інноваційне, регіонально врівноважене. Бо майбутнє не чекає — його інвестують сьогодні.
«Аврора» зростає, інвестуючи в Україну
У серці української роздрібної торгівлі мережа «Аврора», яка в умовах війни розбудовує майбутнє. Компанія відіграє суттєву роль у розвитку економіки України і є одним із найбільших платників податків. Мережа налічує понад 1 700 магазинів по всій країні, відкриваючи новий об’єкт кожні 48 годин. Це не лише цифри: понад 16 000 працівників, 6,1 млрд грн податків до бюджету за 9 місяців 2025 року і виторг у 34,4 млрд грн. Кожен магазин стає якорем локальної економіки — створює робочі місця, стимулює податки та підтримує громади, перетворюючи повсякденні покупки на інвестицію в стабільність регіонів.
Пріоритет «Аврори» — стале зростання з соціальною відповідальністю. Компанія посилює партнерства з українськими виробниками: 50% асортименту — вітчизняна продукція від понад 600 постачальників, переважно з Київської (28%), Дніпропетровської (15%) та Харківської (14%) областей. Навіть за кордоном: 30 українських брендів вже експортують до магазинів Aurora в Румунії. Така стратегія не лише скорочує логістичні ризики, а й зміцнює національну економіку, роблячи товари першої необхідності доступними для мільйонів.
Мережа «Аврора» інвестує в стійкість, перетворюючи виклики на можливості. За два останні роки компанія вклала 26 млн грн у сонячні станції на розподільчих центрах у Вінниці (535 кВт) та Полтаві (650 кВт), зекономивши 12 млн грн і вивільнивши потужності для критичної інфраструктури. Улітку сонячна енергія покриває 100% потреб центрів, а надлишок йде в мережу — достатньо для 183 квартир чи 3 лікарень у Полтаві, 150 квартир чи 2 лікарень у Вінниці. До осені 2025-го планують запуск станції в Стоянці під Києвом, посилюючи енергонезалежність і підтримку громад.
Логістика — ще один фокус: у першому півріччі 2025-го відновили зруйнований російськими обстрілами комплекс WestGate у Стоянці. Запуск частини площею 7400 м2 у лютому створив 200 робочих місць і обслуговує 150 магазинів Київщини, скорочуючи доставку до двох днів. Повний хаб на 90 000 м2.(інвестиції — 60 млн євро) запрацює до кінця 2026-го, а розподільчий центр у Львові вже масштабували з 9000 до 20 000 м2 для західних регіонів. Ці кроки оптимізують витрати, прискорюють постачання та стимулюють зростання в динамічних областях.
Не менш стратегічні інвестиції в освіту та культуру: за 2022–2025 роки — понад 90 млн грн. Компанія підтримує Національну олімпіаду з економіки (15 000 посібників школам), літню школу Aurora Students для молоді, програми з soft skills у партнерстві з КНУ, КПІ та Українським католицьким університетом. Тренінги охопили 220 педагогів, формуючи кадровий резерв і фінансову грамотність школярів Полтавщини. Це інвестиція в покоління, яке відбудовуватиме економіку.
Фундамент — близькість: фізична (магазин поруч) й емоційна (спільні цінності). Мережа «Аврора» дивує, надихає та підтримує, роблячи щоденні покупки частиною сильної нації.
АТБ — як стійкість і зростання: інвестиції в доступність та незламність
У ритмі воєнних буднів, де кожен день — це тест на виживання, корпорація АТБ — найбільша мережа дискаунтерів України — не просто тримається на плаву: вона прокладає шлях до повоєнного прориву. Заснована в 1993 році в Дніпрі як об’єднання шести невеликих гастрономів, АТБ еволюціонувала в гіганта роздрібної торгівлі з оборотом 248,3 млрд грн у 2024-му (+15% до попереднього року) та планами на 300 млрд грн у 2025-му. Станом на листопад мережа налічує 1292 супермаркети в 336 населених пунктах 22 областей, обслуговуючи понад 3 млн покупців щодня. Попри втрату 65 магазинів на окупованих територіях на початку вторгнення, АТБ відновила 80% потужностей, інвестувавши майже 15 млрд грн торік (+25% до 2023-го) — це не реакція на кризу, а стратегія: локалізація, енергоефективність та соціальна відповідальність, що створює робочі місця, стабілізує регіони та зміцнює національну економіку.
Стратегія АТБ — це баланс між доступністю для українців і амбітним масштабом: у 2025-му компанія планує відкрити 80 нових магазинів, придбати ще 100 об’єктів і довести мережу до 1400+ точок, з фокусом на західні та південні регіони — Львівщину, Одеську та Київську області. Кожен новий супермаркет (середня площа 400–500 м2) стає якорем локальної економіки: створює 30–40 робочих місць, стимулює податки та підтримує дрібних постачальників. Загалом штат сягнув 59 тис. осіб на початок року (+3500 вакансій торік), з акцентом на ветеранів (15% нових наймів) та жінок-переселенців через програми перепідготовки з ПТО та університетами. Пріоритет — українська продукція: 60% асортименту (понад 3500 SKU) від 800+ вітчизняних виробників, включно з власними фабриками “Квітень” (кондитерка) та “Фаворит Плюс” (м’ясо). Нова власна торгова марка “День у День” (запущена в листопаді 2024-го) охоплює базові категорії — від круп до побутової хімії, — скорочуючи імпорт на 20% і стабілізуючи ціни в умовах інфляції.
В умовах блекаутів і обстрілів АТБ перетворює ризики на переваги, інвестуючи в стійкість. З початку 2024-го компанія вклала понад 380 млн грн у сонячні електростанції на дахах магазинів — до кінця 2025-го сума сягне 400 млн грн, з потужністю 20 МВт (панелі по 50 кВт на об’єкт, що перевищує середнє споживання 39 кВт/добу). У магазинах з відповідною архітектурою встановлено інвертори та акумулятори, забезпечуючи автономію на 8–12 годин: це не лише зекономило 50 млн грн на електроенергії за рік, а й вивільнило потужності для критичної інфраструктури — достатньо для 500 квартир чи 10 лікарень у регіонах. Проєкт реалізовано в партнерстві з локальними постачальниками, створюючи 200 робочих місць у монтажі та обслуговуванні. Паралельно — цифрова трансформація: у квітні 2025-го завершено децентралізацію корпоративного управління, з впровадженням ШІ для оптимізації асортименту та лояльності (застосунок АТБ оновлено для superapp-функцій — від онлайн-замовлень до фінансових сервісів). Акції “Економія” та “7 днів” стабілізують попит, а програма “Гарантія свіжості” гарантує якість, роблячи покупки не просто необхідністю, а інвестицією в щоденну стабільність.
Логістика — серце стійкості: АТБ оптимізувала ланцюги постачань, розширивши розподільчі центри в центральних і західних регіонах (Київщина, Вінниччина), скоротивши доставку з 3 до 1–2 днів попри блокаду портів. У 2025-му інвестовано 2 млрд грн у флот (електромобілі для “зеленої” логістики) та цифровізація складів, що знизило витрати на 15% і ризики на 40%. Компанія стала найбільшим галузевим колектором відпрацьованих батарейок — 138 т у 2024-му, 80 т за півріччя 2025-го, — переробляючи їх на вторсировину для екологічних проєктів. Це не лише ESG-стандарти, а й сигнал: АТБ інтегрує стійкість у ДНК, формуючи кадровий резерв через тренінги (охоплено 5000 педагогів і студентів) та культурні ініціативи — від підтримки Олімпіади з економіки до колаборацій з УАФ (“Підтримай національну команду”).
Підтримка — це системність: за 2022–2025 роки АТБ передала ЗСУ понад 5 млрд грн (транспорт, дрони, медикаменти), включно з 10 вантажівками для штурмового полку “Лють” у 2024-му та 73 млн грн на реабілітацію у 2025-му. Волонтерство охоплює 10 тис. працівників, а “Мережа незламності” доставляє гуманітарку в деокуповані міста. Податки — 18 млрд грн за півріччя 2025-го (+36% до 2024-го), п’яте місце серед приватних платників. АТБ не продає продукти — будує фундамент нації, де низькі ціни стають щитом, а інвестиції — мостом до миру.
Інвестиції АТБ — сигнал для інвесторів: Україна — це не ризик, а потенціал. Ідеальний клімат — прозорі регуляції (фіксовані податки на 10 років), €50 млрд держпідтримки в інфраструктуру (логістика, енергетика) та пільги для зелених проєктів (гранти на СЕС). Тоді АТБ та подібні гіганти не просто виживуть, а генеруватимуть €10 млрд експорту, 100 тис. робочих місць і мережу на 5000 магазинів до 2030-го — перетворюючи дискаунтер на драйвер “зеленого” ренесансу. Стійкість — це не виживання, а перемога, і АТБ її інвестує.
«Біосфера» — стратегічні рішення та локалізація: інвестиції в стійкість і зростання
У серці української промисловості корпорація «Біосфера» — лідер з виробництва та дистрибуції товарів для дому та гігієни — не просто адаптується до воєнних реалій, а будує фундамент для повоєнного прориву. Заснована в 1997 році, компанія експортує продукцію в 25 країн, керує 25 власними брендами (як-от «Фрекен БОК», Smile, Graff тощо) та має портфель понад 2000 SKU.
Попри удар російською ракетою по найбільшому логістичному центру «Біосфери» у квітні 2025 року та логістичні кризи, корпорація нарощує оборот в Україні, плануючи приріст 5% у порівнянні із попереднім роком. Також корпорація планує наростити оборот у Європі до 20 млн євро у 2025 році. В цілому «Біосфера» прагне стати “мільярдною компанією” через глобальну експансію — від Румунії та Естонії до Азії. Це не виживання, а стратегія: локалізація, інновації та віра в Україну, що створює робочі місця і зміцнює ланцюги постачань та вертикальну інтеграцію.
Стратегія «Біосфери» — це баланс між локальним домінуванням і глобальним зростанням.
Компанія інвестує в екологічні інновації. На своєму заводі Polygreen у Фастові компанія в середньому на місяць переробляє 850 тон уживаного поліетилену в гранули, і з них виготовляє нові пакети. При цьому по деяких видах продукції використання вторинної сировини доходить до 100%.
В умовах війни «Біосфера» ухвалила сміливе рішення: релокувати та розширити виробництво в західному регіоні — на Хмельниччину, де безпека поєднується з логістикою. На завод «Термопласт», що належить корпорації, було релоковане обладнання цеху пакетів для сміття. Також в цех вологих серветок було релоковано обладнання для двох виробничих ліній. Загалом це дозволило створити 63 робочих місця.
Ключовий критерій — баланс: безпека (віддаленість від фронту) на першому місці та логістика (близькість до портів і ЄС).
У 2025 році «Біосфера» запустила власну газопоршневу генераційну установку потужністю 1,5 МВт, яка дозволила нівелювати залежність від відключень електроенергії і забезпечити безперервність виробництва корпорації на головному виробничо-логістичному комплексі в місті Дніпро. Для фінансування цього проєкту був залучений кредит за державною програмою «5-7-9».
Найновішим напрямом бізнесу «Біосфери» став запуск чайного напряму. Бізнес-юніт корпорації компанія CupSoul з січня 2024 року розвиває чайні бренди Graff та Ritz Barton. Зараз чайний напрям корпорації представлений асортиментом з понад 100 позицій. За рік чайний напрям «Біосфери» зріс утричі, та по деяких дистрибюторах увійшов до топ-5 постачальників чаю. Бренд Graff вже отримав професійне визнання. Він має Гран-прі конкурсу Favorite Food & Drinks за всі 12 смаків чаю, а також нагороду Food Industry Solutions 2024. У листопаді 2025 року Graff здобув “Оскар” у світі дизайну – нагороду Red Dot. У 2026 році планується вивести бренд Graff на експорт до Європи.
Інвестиції «Біосфери» — сигнал: попри те, що бізнес розташований близько до фронтової зони, він не зупиняється у своєму розвитку та інвестиціях, демонструючи стійкість та віру в майбутнє країни.
«ДТЕК» — стратегічні інвестиції в стійкість і зелений перехід: енергія для перемоги
У епіцентрі енергетичного фронту ДТЕК — найбільша приватна енергетична компанія України — не просто відновлює пошкоджену інфраструктуру, а будується на випередження, забезпечуючи світло, тепло та незалежність. Заснована SCM Ріната Ахметова, група генерує 40% електроенергії країни, керує 13 ТЕС, 6 ВЕС і розподільними мережами для 12 млн клієнтів. Попри 150+ атак на активи з 2022-го, у 2025-му ДТЕК інвестував понад 12 млрд грн у стійкість і зелений перехід, створюючи 2000+ робочих місць і сигналізуючи інвесторам: Україна — надійний хаб. Це не латки, а фундамент для повоєнного буму, де вугілля тримає сьогодення, а вітер — майбутнє.
ДТЕК перетворює руйнування на силу: за перше півріччя 2025-го компанія вклала 4 млрд грн у ремонт і відновлення ТЕС, пошкоджених російськими атаками — це вдвічі більше, ніж за весь 2024-й. Фокус на ключових станціях: модернізація турбін і котлів на Луганській, Придніпровській та Бурштинській ТЕС забезпечила 2 ГВт додаткової потужності, скоротивши блекаути на 15% у східних і центральних регіонах. Ці інвестиції не лише повернули 80% пошкоджених блоків онлайн, а й підвищили ефективність на 10%, генеруючи 5 ТВт·год для фронту та тилу.
Паралельно — турбота про паливо: 2,9 млрд грн за перше півріччя пішло на вуглевидобуток, з запуском 4 нових лав на шахтах “Павлоградвугілля” та “Львіввугілля”. До серпня інвестиції зросли до 4,9 млрд грн, забезпечивши 3 млн тонн вугілля для ТЕС і зменшивши імпорт на 30%. Це стабілізує енергосистему, створює 1500 робочих місць у шахтарських регіонах і підтримує локальні бюджети податками на 1 млрд грн.
Модернізація мереж — третій стовп: “ДТЕК Київські електромережі” спрямувала понад 1 млрд грн у 2025-му (на 170 млн грн більше, ніж торік), переоснастивши 500 км ліній і 200 підстанцій столиці. Загалом група інвестувала 2,3 млрд грн за півріччя в розподільні мережі, впроваджуючи смарт-датчики та резервні генератори, що підвищило стійкість до атак на 25% і скоротило збої через погоду на 40%. Результат: Київ отримує безперебійне постачання для 3 млн споживачів, а інвестиції стимулюють зростання бізнесу в мегаполісі.
Найамбітніший проєкт ДТЕК — Тилігульська ВЕС на Миколаївщині, найбільша приватна інвестиція в renewables після вторгнення: €450 млн на другу чергу, що доведе потужність до 500 МВт до кінця 2026-го. Перша черга (114 МВт, запущена в травні 2023-го під обстрілами) вже генерує енергію для 200 тис. домогосподарств; повна станція забезпечить 900 тис., виробляючи 1,7 ТВт·год на рік — 3% від національного споживання. У серпні 2025-го 120 МВт отримали фіксовану “зелену” ціну від держави, прискоривши будівництво.
Фінансування — гібрид довіри: 40% власні кошти ДТЕК, 60% — кредити від Danske Bank та інших під гарантії Експортно-інвестиційного агентства Данії (EIFO, €370 млн). Це сигнал Європі: попри війну, проєкт рентабельний, з ROI 8–10% і 500 новими робочими місцями. Партнерство з Vestas (19 турбін першої черги, ще 100+ попереду) інтегрує локальну складову — 70% компонентів від українських постачальників, скорочуючи CO₂ на 1 млн тонн щороку.
Інвестиції ДТЕК — не реакція на кризу, а стратегія для “зеленого” ренесансу: від вугільної стійкості сьогодні до вітрової домінантності завтра. Компанія модернізує 20% енергомісткості країни, залучаючи €1 млрд іноземного капіталу і формуючи 3000+ вакансій. Після перемоги ідеальний клімат — це пільги для hybrids (вугілля + renewables), €10 млрд держфінансування в сітки та діджиталізація регуляцій. Тоді ДТЕК та подібні флагмани не просто відновлять, а перетворять Україну на експортера чистої енергії — 10 ГВт “зеленки” до 2030-го, генеруючи €5 млрд річного доходу. Енергія — це сила, і ДТЕК її інвестує.
«Нова Пошта» — стратегічна експансія та стійкість: логістика, що тримає країну
У ритмі воєнних буднів «Нова Пошта» — найбільший логістичний оператор України — не зупиняється: вона прискорюється, з’єднуючи фронт, тил і світ. Заснована у 2001-му, компанія обробляє 238 млн посилок за перше півріччя 2025-го, генеруючи 24,6 млрд грн виручки (+23% до минулого року) та 7,9 млрд грн податків. Мережа сягнула 37 тис. точок, від поштоматів до терміналів, охоплюючи 16 країн. Попри обстріли — від ракет по депо в Києві (серпень) та Чернігові (жовтень) — інвестиції зросли до 8 млрд грн в Україні та 10 млн євро в Європі, створюючи 55 тис. робочих місць і міжнародні ланцюги постачань. Це не доставка — це артерія економіки, де кожна посилка зміцнює стійкість і надію.
«Нова Пошта» розбудовує інфраструктуру на випередження: у 2025-му відкрито 135 нових відділень у Європі, від Мадрида (сьоме в Іспанії) до Единбурга, охоплюючи ключові логістичні вузли. В Україні — фокус на компактності: міні-відділення (до 45 м2) у ЖК, як ParkLand чи «4 Сезони» на Теремках, обробляють до 500 посилок щодня, а до червня додали три в «Комфорт Таун». План — +11 тис. точок, включно з 10 тис. поштоматів для 24/7 доступу. Модернізація терміналів, як у Мадриді (500 тис. євро), прискорює доставку між ЄС-країнами, заплановану на 2025-й, роблячи мережу гнучкою для малого бізнесу та е-комерції.
Війна не стримала: 1,9 млрд грн за півріччя пішло на розширення, попри атаки — ракета по київському депо 28 серпня поранила трьох, але вантажі врятовано, а сортувальне в Чернігові (жовтень) відновили за тиждень. Компанія диверсифікує: вихід на США та Фінляндію у 2025-му, з 112 відділеннями в 16 країнах, де частка доходу за кордоном сягне 50%. Інвестиції в Європу +43% (до 10 млн євро) модернізують хаби для B2B-логістики, скорочуючи терміни з 7 до 3 днів. Це забезпечує економічну функціональність: від гуманітарки на фронт до експорту для 30 тис. клієнтів, перетворюючи ризики на глобальні можливості.
Антикриза для «Нової Пошти» — це адаптація: попри блекаути та обстріли (затримки після атак на енергосистему в жовтні), 95% мережі працює, з резервними генераторами та ШІ-оптимізацією сортування. У червні 2025-го реструктуризація — скорочення 3000 офісних посад (10% штату) на користь автоматизації — вивільнила ресурси для зростання, але забезпечила перепідготовку для 70% зачеплених. Гнучка тарифна політика (для фізосіб та бізнесу) та партнерства з Arnia+ (доставка за 1 грн для ЗСУ) стабілізували потік: 24% зростання виручки попри кризу. Це менеджмент, що балансує: скорочення витрат на 15%, але +10% інвестицій у стійкість, роблячи компанію анкерою для 35 тис. партнерів.
«Нова Пошта» — на передовій підтримки: програма «Гуманітарна пошта України» доставила 18 пакунків вартістю 1,76 млн грн за місяць (антибіотики, турнікети), безоплатно транспортуючи допомогу на фронт. З Arnia+ — 1 грн за посилку до 30 кг для військових у прифронтових зонах (Харківщина, Донеччина), охопивши тисячі відправок з січня. У жовтні — 73 млн грн на ЗСУ через партнерів, від волонтерів до фонду «Птахи». Це не разові акції, а системність: 1 млрд грн інвестицій у перемогу за півріччя, де логістика рятує життя та тримає ланцюги постачань для оборони.
Інвестиції генерують можливості: 55 тис. працівників у групі Nova, з фокусом на регіони — нові відділення створюють 500+ вакансій щомісяця (логісти, сортувальники). Попри реструктуризацію, зростання мережі додало 2000 місць у 2025-му, з програмами перепідготовки для ветеранів (15% нових кадрів). Партнерства з ПТО та університетами готують 1000 спеціалістів, інтегруючи жінок і переселенців. В Європі — 500 локальних наймів, стимулюючи економіки від Польщі до Іспанії.
Інвестиції «Нової Пошти» — сигнал: логістика стане хабом відбудови, з 30 країнами та €1 млрд обороту за кордоном до 2030-го. Після перемоги ідеальний клімат — це спрощення митниці, €5 млрд держпідтримки в інфраструктуру та пільги для green-логістики (електрофлот). Тоді компанія не просто доставить, а побудує: 100 тис. робочих місць, €10 млрд експорту та мережу, що з’єднає Україну зі світом. Посилка — це міст, і «Нова Пошта» його прокладає.
У 2025 році, коли війна ще триває, український бізнес не чекає перемоги — він її будує щодня. «Аврора» відкриває новий магазин кожні 30 годин і повертає надлишок сонячної енергії громадам. «Біосфера» релокувала виробництво в безпечні регіони й уже подвоїла європейський оборот. ДТЕК під обстрілами відновлює ТЕС і водночас зводить найбільшу вітрову станцію континентальної Європи. «Нова Пошта» доставляє посилки навіть після прямого влучання в термінал, а АТБ покриває дахи сонячними панелями й тримає найнижчі ціни в країні. Разом вони інвестували десятки мільярдів гривень, створили десятки тисяч робочих місць і сплатили мільярди податків — не «попри війну», а саме під час неї.
Це не просто компанії. Це нова економічна архітектура України: децентралізована, енергонезалежна, локалізована й орієнтована на людей. Кожен новий магазин у селі, кожна сонячна панель на даху, кожна відновлена шахта чи розподільчий центр — це цеглина майбутнього, яке не чекає миру, а створюється сьогодні. І доки ракети ще летять, бізнес уже будує мости — із сонячної енергії, українських товарів, робочих місць і віри в — до країни, яка не просто вистоїть, а стане сильнішою, ніж будь-коли раніше.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
