Останні новини:

Ексклюзивне інтерв’ю з Віктором Кругловим щодо розслідування про діяльність видавництва “Атлант”

Поділитися:

За даними Міністерства освіти і науки, минулого року лише половина учнів з особливими потребами отримала свої навчальні видання. Частина підручників для дітей із нацменшин зовсім не була надрукована вчасно. Цього року ситуація змінилася. Видавництвом, що вчасно надрукувало підручники мовами нацменшин й адаптовані для ООП, є заснований минулого року «Атлант». Проте в нещодавньому розслідуванні «NGL.media» його запідозрили в нібито завищенні цін на поліграфію.

Про те, як насправді працює видавництво та що впливає на вартість підручників, розповідає Віктор Круглов, один зі співвласників «Атланту».

У своєму останньому дописі ви зазначили, що ситуація з випуском підручників мовами нацменшин та для дітей з особливими потребами наразі складна. Розкажіть про це більше.

В Україні дуже мало видавництв, які займаються випуском книг мовами нацменшин чи для осіб з особливими потребами. Видавництв, які створюють навчальні видання для таких учнів, і зовсім одиниці. Наприклад, за даними Міністерства освіти, у 2022 році в Україні працювало лише одне видавництво, що випускало підручники шрифтом Брайля. Чому так? Бо наклади цих видань, як правило, невеликі — зазвичай усього кілька сотень примірників. Деякі, як-от підручники угорською чи кримськотатарською, взагалі створюються накладами в 70-200 примірників. Видавцям і друкарням легше та вигідніше створювати видання з більшими тиражами. Навіть попри те, що від вчителів і батьків запит на спеціальні підручники завжди йшов.

У результаті склалася ситуація, коли такі видання або не виходили, або виходили вже ближче до нового року. «Під ялинку», як кажуть. Бо восени, коли поліграфії вже не так завантажені, надрукувати підручники легше та дешевше. Так, минулого року лише половина дітей з особливими потребами отримали свої підручники. А частина навчальних видань для учнів із нацменшин узагалі не була надрукована. Це не видумки. Це реальні факти, які, до речі, подані у звітах Міністерства освіти до профільного комітету з освіти та науки Верховної Ради.

Однак того року на ринку з’являється видавництво «Атлант», співзасновником якого я є. І що ми маємо? Це перше видавництво, що вчасно надрукувало всі замовлені підручники для нацменшин і ООП. Останні в Україні донедавна взагалі не видавалися, і так було роками. Загалом це 14 підручників для основної школи і 2 підручників для людей із вадами зору, створені на основі видань «Ранку». За виданнями «Генези» надруковано 12 і 10 підручників відповідно. Зауважу: деякі з видань ми надрукували всього за місяць, в умовах відключень світла і черг на друк. Це неймовірний результат.

Тобто мета новоствореного видавництва — забезпечити школи навчальними виданнями для учнів із нацменшин і ООП. Чому вирішили робити це у співпраці зі своїми конкурентами?

«Ранок», «Генеза» та «Оріон» хоча й конкуренти, проте працюють над спільним завданням — розвивати нашу освіту. Ми зійшлися на тому, що підручники для ООП чи нацменшин потрібні, що таке видавництво має з’явитися в Україні. На ринку дуже мало подібних спеціалістів, це ж унікальна робота. Тож ми вирішили об’єднати наші зусилля для розв’язання цієї проблеми та заснували спільне видавництво «Атлант». Це вже цікавий і нетиповий кейс для українського бізнесу. Бо ж нечасто можна побачити, як три найбільші конкуренти об’єднуються довкола спільного проєкту.

Ще одна причина, що спонукала нас до заснування «Атланту», — це нове розпорядження МОН. Аби вирішити проблему з випуском підручників для нацменшин і осіб з особливими потребами, Міносвіти та ІМЗО (Інститут модернізації змісту освіти) починають зобов’язувати видавців, чиї підручники отримали держзамовлення за більшою кількістю голосів під час конкурсних відборів, перекладати ці видання мовами нацменшин чи здійснювати їх адаптацію для ООП. Зазвичай більше держзамовлень отримували «Ранок», «Генеза» й «Оріон», бо саме цим видавництвам вчителі довіряють найбільше. Відтак у нас з’явилося нове завдання.

Але проблема в тому, що знайти перекладачів на угорську, кримськотатарську, румунську та інші мови, спеціалістів з адаптації шрифтом Брайля чи з адаптації підручників за категорією F70, організувати бізнес-процеси і при цьому зробити все це у найкоротші терміни — дуже складно та вимагає величезних зусиль. Тому ми заснували окреме видавництво з командою професіоналів, які займаються підготовкою та випуском саме таких навчальних видань.

Розкажіть детальніше про процес укладання угод на друк підручників. Адже в нещодавньому розслідуванні «NGL.media» писали, що замовлення на підручники «Атланту» формувалося без проведення тендерів.

Як я уже зазначив, усі підручники «Атланту» створені на основі видань «Ранку», «Генези» та «Оріона», які вже пройшли конкурсний відбір. Вони відповідають навчальним програмам, усім нормативам і стандартам, отримали гриф «Рекомендовано» від МОН, а головне — обрані педагогами. Це підручники, за якими вчителі хочуть навчати своїх учнів.

По-друге, формування держзамовлень та укладання договорів між ІМЗО й видавництвом «Атлант» відбувалося відповідно до законодавства про публічні закупівлі. Це й зокрема Особливості здійснення публічних закупівель. У підпункті 5 пункту 13 Особливостей вказано, що відкриті торги не проводяться, якщо товари є предметом захисту інтелектуальних прав. Тобто тендер відбувається лише за участі власника таких прав. У випадку підручників цим власником є видавництво, тому воно виступає єдиним учасником торгу. Усе правильно та логічно: хто створив підручник, той і друкує.

Ви також писали, що зараз в Україні мало друкарень, які готові випускати підручники. З чим це пов’язано та чи вплинув удар по друкарні «Фактор-Друк» у травні на цю ситуацію?

В Україні взагалі нараховується до десяти друкарень, які повністю відповідають усім вимогам та санітарним нормам для друку підручників. «Фактор-Друк» — чи не найпотужніша серед таких. Знищення цієї друкарні вплинуло на весь сектор: це і збільшення черг на друк, і зростання вартості поліграфічних послуг. Додайте сюди ще відключення світла, через які типографії не могли нормально працювати, вартість генераторів і палива до них, які потрібно було закупити, і так далі.

Я вже розповідав, яких неймовірних зусиль коштувало відновлення знищеного під часу обстрілу накладу нашої «Німецької мови». Його ми відновили повністю власним коштом, але для цього співробітникам друкарень-партнерів доводилося працювати у кілька змін. Нам це обійшлося у 590 грн за примірник. Інакше ніхто не брався у стислі терміни зробити. Всі пропонували надрукуватися восени, коли ціни падають через малу завантаженість друкарень. Але початок навчального року не зсунеш. Сезонність сильно впливає на ціну друкарських послуг.

З друком підручників «Атланту» все так само. Наприклад, угода на видання підручника «Здоров’я, безпека та добробут», що згаданий в розслідуванні, була укладена в червні, а підготувати весь тираж ми мали вже до 1 серпня. За місяць потрібно було знайти друкарню, що погодиться зробити замовлення в найкоротший строк, поза своїми плановими замовленнями.

Надрукувати весь наклад в одній друкарні було б складно і в рази дорожче, тож ми розділили замовлення на окремі пакети між п’ятьма різними типографіями. Друкували не лише в «ПЕТ», бо «Атлант» співпрацює одразу з пʼятьома друкарнями з Києва та Харкова: «Поліпринт», «Конві», «Ісп», «Тріада», «ПЕТ». Планувався «Фактор-друк» також, але, на жаль, всі знають про трагедію зі знищеними вщент потужностями після бомбардування.

Чому не всі друкарні беруться за друк підручників?

Тому що перелік вимог, нормативів і стандартів, яких потрібно дотримуватися, до навчальних видань більший, ніж до звичайних книжок. Якщо ж ми говоримо про підручники для осіб з особливими потребами, то він ще більший. Не всі типографії мають обладнання чи матеріали для таких специфічних замовлень. А є ті, які просто відмовляються від них через складність самого процесу.

Плюс друкарні мають ще допомогати комплектувати підручники для подальшого розвезення по регіонах, відправляти за свій рахунок безкоштовні обовʼязкові примірники, надавати санітарно-гігієнічні сертифікати для поліграфічних матеріалів.

Для видань, які призначені для ООП, існує цілий список вимог і санітарних норм, яких обов’язково потрібно дотримуватися: щодо мінімальної кількості ілюстрацій, типу паперу, палітурки видання, скріплення блоку, друкарської фарби та інших матеріалів. Хочу наголосити, що це деталі, які відомі видавцю і друкарні, але не прописуються в угодах, що відкриті на Prozorro чи будь-якому іншому реєстрі. Це стандарти, визначені наказами МОЗ.

Журналісти «NGL.media» також написали, що ціна на підручники «Атланту» є завищеною. Яка ваша думка з цього приводу?

Це висновки, що зроблені без розуміння реальної ситуації на ринку. Відключення світла, черги на друк, складність ТЗ, термін виконання — 1 місяць, потреба в забезпеченні генераторами і пальним до них, оплата понаднормової роботи працівників. Тобто цих чинників замало, щоб ціна на поліграфічні послуги зросла в рази? Нагадаю, що зараз середня ціна на художню книжку в книгарні коливається від 400 до 600 грн. Але це чорно-білі книжки, що вийшли за графіком, а не надруковані в найкоротші строки як позапланове замовлення друкарні.

Плюс необхідність друкувати «невигідні» видання накладом від 112 до 1 000 примірників. Таких було більше половини у замовленні. Тобто дивитися варто було на вартість всього пулу замовлення. Менеджмент «Атланту» власне так і комплектував пакети замовлень для різних друкарень.

Дивує і те, що вартість підручника чомусь вимірюють лише поліграфічними послугами і тільки вони привертають увагу журналістів. Бо ще ж є гонорари перекладачу, редакторам, верстальникам та іншим. Вони теж працюють над виданням у стислі строки: конкурсний відбір завершується навесні, і тільки в квітні-травні МОН та ІМЗО формують перелік видань, що будуть перекладені мовами нацменшин чи адаптовані для ООП. За таких умов і складності підготовки підручників їх ціна могла б бути і вищою, ніж 450 грн.

А чи зверталися журналісти до вас за коментарями?

Безпосередньо до мене чи до інших співвласників «Атланту» ніхто не звертався. Був запит до самого видавництва, відповідь якого у матеріалі перекрутили та подали неповною. Якби ж на етапі підготовки розслідування був дотриманий баланс думок, основний стандарт у роботі кожного журналіста, і редакція виклала наші пояснення, то, можливо б, матеріал вийшов би більш аргументованим і не таким одностороннім. Поки що це більше схоже на намагання очорнити нашу роботу та знецінити наші досягнення. Але я готовий до відкритого діалогу, щоб повністю роз’яснити та закрити цю тему.

Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!

Читайте також
9 Вересня 2024 року - 18:42
Ресторан української новітньої кухні GALUSHKA KYIV, який розташувався у самому...
2 Вересня 2024 року - 16:52
Весною 2024 року в Україні почала функціонувати нова система обліку...
30 Серпня 2024 року - 23:15
Міністерство економіки на Комітеті Ради підтвердило, що наразі працює над...
29 Серпня 2024 року - 17:15
Одна з найстрашніших для України битв у 2014 році під...