Війна в Україні стала каталізатором глобальних змін, що порушила національну економіку та викликала серйозні перебудови в глобальних ланцюгах постачання. Блокування ключових портів на Чорному морі, руйнування інфраструктури та втрата традиційних маршрутів — все це змусило світ переглянути стратегії транспорту та бізнесу. Тепер компанії та держави повинні адаптуватися до нових умов, створюючи шляхи та рішення для підтримки міжнародної торгівлі, що ставлять під сумнів усталені правила гри.
Втрата ключових маршрутів та порти на Чорному морі
До початку війни Україна грала одну з ключових ролей постачальника зерна, металів, вугілля та інших товарів на світові ринки. Важливими експортними маршрутами були порти Одеси, Миколаєва та Херсона, які забезпечували величезні обсяги перевезень на Близький Схід, Північну Африку та Азію. За даними Світової організації торгівлі (WTO), до війни Україна була п’ятим найбільшим постачальником зерна на світовий ринок, забезпечуючи до 10% світового експорту пшениці.
Однак після блокади портів у Чорному морі з боку росії в перші місяці війни та пошкодження інфраструктури значні обсяги товарів залишилися в Україні. Це призвело до значного скорочення поставок зерна, металів і навіть енергоресурсів. За даними ООН, у 2022 році обсяги морських перевезень через українські порти знизилися на 60%, що стало важким ударом для глобальних постачальників.
Заміна маршрутів і нові логістичні хаби
З урахуванням того, що традиційні транспортні маршрути стали ненадійними, світова логістика змушена була адаптуватися до нових реалій. Європейські країни та Туреччина, стали ключовими гравцями в новій глобальній схемі постачань. Більше того, Китай, який раніше вважався основним споживачем української продукції, змінив свої стратегії доставки. Замість морського транспорту все більше використовується залізничний та автомобільний транспорт через західні кордони України.
Для України в такій ситуації відкрилися нові можливості. Як зазначають українські чиновники, країна стала важливим постачальником сільськогосподарської продукції та стратегічним логістичним хабом для Європи. В Україні активно розвиваються нові митниці, створюються додаткові залізничні маршрути, а перевезення через Польщу, Румунію, Молдову та Угорщину значно прискорюються.
Технології та інновації в умовах кризи
Війна в Україні стала важливим фактором для прискорення впровадження новітніх технологій у сфері логістики. Традиційні маршрути порушуються, а безпека постачання стає головним пріоритетом. У таких умовах глобальні компанії змушені активніше застосовувати автоматизацію, дронів і блокчейн-технології для відстеження вантажів та забезпечення ефективності постачань.
Компанії, які раніше не звертали увагу на ці інструменти, тепер не можуть обійтися без них. Наприклад, за даними дослідження McKinsey, 46% великих глобальних компаній вже використовують дрони для доставки товарів на території, які важко доступні для традиційного транспорту. Блокчейн дозволяє ефективно відслідковувати транзакції, забезпечуючи прозорість і безпеку.
Водночас Україна активно тестує новітні технології для покращення логістики в умовах кризи. Зокрема, країна зосередилася на відновленні функціональності своїх портів та розвитку альтернативних транспортних маршрутів через західні кордони. Відновлення інфраструктури включає впровадження автоматизованих систем для моніторингу вантажів, оптимізацію логістичних процесів через цифрові платформи та активне використання дронів для доставки товарів в зону, де традиційний транспорт недоступний. Крім того, Україна працює над впровадженням блокчейн-технологій, щоб забезпечити прозорість і безпеку в транскордонних операціях.
Економічний вплив та прогноз на майбутнє
Війна значно змінила ландшафт та настрої економічної ситуації світу. Через спалах енергетичної кризи, частково викликаний руйнуванням енергетичної інфраструктури в Україні, відбулося різке зростання вартості енергоносіїв. Так, за даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), у 2023 році ціни на газ у Європі зросли на 80%, що змусило компанії переглянути свої стратегії постачання та транспортування.
Економісти прогнозують, що глобальні ланцюги постачання вже не повернуться до “докоронавірусного” або “довоєнного” стану. За словами Клауса Шваба, засновника Світового економічного форуму: “Глобалізація, як ми її знали, закінчилася. Нові технології і динаміка міжнародної політики змінили спосіб функціонування світової економіки”.
Перспективи на 2025-2030 роки
У найближчі роки Україна, ймовірно, збереже важливу роль у міжнародній логістиці, але вже через нові, більш складні і мультиформатні маршрути. Розвиток технологій та інфраструктури на заході країни, а також інтеграція з європейськими партнерами будуть визначальними факторами для її ролі в постачанні товарів на глобальний ринок. У свою чергу, Європа й надалі буде диверсифікувати свої джерела постачання і скорочувати залежність від росії, а також від інших небезпечних точок на мапі світу.
Україна вже почала активно співпрацювати з країнами Центральної Європи та Туреччиною, забезпечуючи швидке та безпечне транспортування. Втім, для повного відновлення потрібно ще багато інвестицій у модернізацію інфраструктури та посилення безпеки на кордонах.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
