Світова економіка балансує на лезі фінансового шторму. Глобальний борг досяг рекордних $307 трильйонів, а економісти б’ють на сполох: попереду новий цикл фінансових потрясінь. Чи зможе Україна втриматися на плаву серед хвиль дефолтів та посиленого регуляторного тиску? Розбираємося в цифрах, ризиках і стратегіях виживання.
Глобальний борговий вибух: у що перетворюється фінансовий ландшафт?
Рівень держборгу у світі вже перевищує 330% ВВП, що створює загрозу фінансової нестабільності. США вийшли на новий історичний максимум – понад $34 трильйони, Європа стикається з бюджетним дефіцитом, а ринки, що розвиваються, шукають виходи з кредитної пастки. Великі фонди хеджують ризики, скуповуючи золото, а інвестори переносять капітал у менш ризикові активи.
Україна у цьому хаотичному розкладі не може дозволити собі помилок. Боргова залежність від міжнародних донорів – це одночасно і порятунок, і виклик. Кожен транш від МВФ чи ЄС – це нові умови, нові зобов’язання, які обмежують маневреність економічної політики.
Фінансовий баланс України: на межі чи у зоні контролю?
Станом на початок 2025 року держборг України перевищив 7 трильйонів гривень, що відповідає 117,5% ВВП. Очікується, що вже у 2026-му цей показник перевалить за 132%. На перший погляд, цифри лякають, але варто розглядати їх у ширшому контексті.
Головне питання – не тільки обсяг боргу, а його структура. 90% боргових зобов’язань – це довгострокові кредити з фіксованими ставками, що дозволяє уникнути короткострокових фінансових шоків. До того ж, реструктуризація зовнішнього боргу на суму понад $20 млрд у 2024 році дала Україні фінансовий люфт на кілька років вперед.
Що далі? Головні ризики для економіки України
1. Зростання вартості запозичень. Глобальні центробанки не поспішають пом’якшувати монетарну політику. Високі ставки ФРС та ЄЦБ означають, що рефінансування боргу буде дорожчим.
2. Дефіцит бюджету. За оцінками Мінфіну, у 2025 році Україні необхідно залучити близько $40 млрд для покриття дефіциту державного бюджету. Ці кошти можуть прийти від міжнародних партнерів, але що, якщо фінансові ринки «закриються»?
3. Тиск на валютний ринок. Виплати за зовнішніми боргами та імпортозалежність економіки чинять постійний тиск на курс гривні. Якщо резерви НБУ не зростатимуть, можливі турбулентності на валютному ринку.
Стратегії виживання: що може врятувати Україну?
1. Диверсифікація джерел фінансування. Не можна покладатися лише на традиційні запозичення. Україна вже тестує нові інструменти – військові облігації, спецфонди для відновлення, грантові програми.
2. Стимулювання економіки. Ключовий драйвер виходу з боргового навантаження – зростання ВВП. Уряду необхідно посилювати підтримку малого та середнього бізнесу, залучати іноземні інвестиції, розвивати стратегічні галузі.
3. Контроль за бюджетними витратами. Оптимізація видатків, запровадження цифрових інструментів контролю за держзакупівлями, аудит неефективних програм – усе це допоможе скоротити навантаження на держфінанси.
Фінальний акорд: шторм чи можливість?
«Світ переживає епоху фінансової турбулентності, і країни, що швидко адаптуються, отримують шанс вийти з кризи сильнішими», – вважає Крісталіна Георгієва, глава МВФ.
Україна вже довела, що здатна ефективно керувати борговими ризиками. Головне – зберегти баланс між необхідністю запозичень та економічним зростанням.
Глобальна криза боргів – це не вирок. Це виклик, який вимагає сміливих рішень. І хоча фінансовий прогноз на 2025 рік залишається складним, у руках України є всі інструменти, щоб не тільки втриматися на плаву, а й перетворити цей шторм у хвилю можливостей.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
