Європейська інноваційна рада (EIC) спрямовує €20 мільйонів на українські технологічні команди. Це чіткий сигнал: нашим стартапам відкривають двері у велику європейську гру. Фінансування призначене для проєктів, здатних змінювати правила ринку й одразу виходити з бюрократичних тіней у реальний сектор.
Фокус — на deep-tech розробках. Їхня основа не у влучному дизайні чи черговому «зручному додатку», а в наукових проривах і складних технологіях. Саме з них виростають продукти, здатні перетворювати цілі галузі: від штучного інтелекту та кіберзахисту до біотехнологій і робототехніки. Звучить амбітно, але саме такі рішення сьогодні формують ринки, на яких завтра змагатиметься уся Європа.
Що пропонує програма
У межах ініціативи HORIZON-EIC-2025-UKRAINIANTECH-01 українські стартапи можуть отримати до €500 тисяч на розвиток проєкту. Фокус на командах із готовим робочим прототипом та планом масштабування для європейського ринку. Крім фінансування, програма відкриває доступ до мережі міжнародних менторів, акселераційних програм та швидкого виходу на великі інвестиційні раунди.
Чому фокус на deep-tech
Європа вибудовує власну технологічну автономію, і глибинні технології тут — головний козир. Це інвестиція у безпеку, енергетичну стійкість, нові підходи до виробництва та екологічні рішення, здатні зменшити залежність від імпорту. Українські команди вписуються в цю стратегію ідеально: вони звикли працювати швидко, знаходити вихід із форс-мажорів і запускати проєкти там, де інші ще рахують ризики. У ситуаціях, коли великі гравці роками планують наступний крок, українські розробники вже тестують прототип на полігоні чи у лабораторії. Саме ця здатність діяти без затягування і пропонувати робочі рішення робить їх цікавими партнерами для європейського deep-tech ринку.
Куди підуть гроші
Європейська інноваційна рада роздає карти у тих сферах, де ставки найвищі: штучний інтелект, кіберзахист, дрони та автономні системи, технології для енергетики та медицини. Для українських команд це звучить як список тем, де вони вже вміють грати на рівні чемпіонів: від безпілотних комплексів, що працюють у реальних бойових умовах, до біонічних протезів та діагностичних систем з AI-«мозком». Півмільйона євро для кожної такої команди — це не цифра у бюджеті, а можливість найняти потрібних фахівців, протестувати продукт на європейському полігоні й зайти на ринок так, щоб конкуренти почухали потилицю.
Економічний ефект
Для України це значно більше, ніж підтримка кількох вдалих команд. Кожен успішний проєкт — це нові робочі місця, додаткові валютні надходження, приріст експорту та зростання іміджу країни як надійного інноваційного партнера. ЄС у 2025 році заклав понад €1,4 млрд на програми EIC, у центрі яких — глибинні технології. Потрапивши в цю хвилю, Україна отримує шанс не стояти на березі й спостерігати, а зайти на ринок, що набирає обертів, і встигнути закріпитися там, поки конкуренти ще готують свої проєкти.
Місце України у світовому контексті
США та Китай уже роками ведуть технологічну «гонку озброєнь», змагаючись у штучному інтелекті, біотехнологіях і космічних програмах. ЄС не сидить у глядацькій залі — у 2025-му він запускає інвестиційний наступ у deep-tech із бюджетом понад €1,4 млрд, аби скоротити відрив від лідерів. Для України €20 мільйонів у межах окремої програми — це не магія і не подарунок, а реальний шанс увійти до клубу тих, хто встановлює правила на інноваційному полі. І якщо діяти швидко, чітко та без ілюзій, цей старт може вивести команду не просто на європейський ринок, а у вищу лігу світових гравців.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
