У 2025 році товарообіг між Росією та Китаєм демонструє чітку тенденцію до зниження, попри офіційні заяви Кремля про «стратегічне партнерство». За даними аналітичних центрів, обсяги двосторонньої торгівлі скоротилися майже на 10% у порівнянні з попереднім роком. Водночас економічна залежність Москви від Пекіна продовжує посилюватися, перетворюючи Китай на головного зовнішньоекономічного арбітра для російської економіки.
Основним чинником падіння стали зміни на енергетичних ринках. Зниження світових цін на нафту та газ призвело до скорочення доходів Росії від експорту енергоносіїв до Китаю. Крім того, китайські імпортери дедалі активніше диктують умови контрактів, користуючись обмеженими альтернативами Москви через санкції Заходу.
У секторі споживчих товарів ситуація також нестабільна. Після рекордного напливу китайських автомобілів у 2024 році, російський ринок перенаситився, а купівельна спроможність населення впала. Це призвело до зменшення обсягів імпорту з Китаю, особливо в сегменті електроніки, побутової техніки та автокомпонентів.
Водночас логістичні проблеми на кордоні з Казахстаном, зростання вартості перевезень і обмеження морських рейсів ускладнюють торгівлю. Частина китайських та еміратських операторів скоротила присутність у російських портах через ризики вторинних санкцій та нестабільність фінансових розрахунків.
Попри все це, Росія дедалі більше залежить від китайського ринку. Енергетичний експорт, металургія, аграрна продукція — усе це орієнтовано на Пекін. Втрата доступу до європейських ринків змушує Кремль погоджуватися на менш вигідні умови, що створює асиметричну модель співпраці.
Нагадаємо, економісти попереджають: така залежність може стати пасткою, особливо якщо Китай змінить пріоритети або скоротить імпорт через внутрішні економічні виклики. У цьому випадку Росія ризикує залишитися без стабільного зовнішнього партнера, без доступу до технологій і без можливості швидкої переорієнтації.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
