У 2026 році в Україні зберігається можливість приватизації державного та комунального житла, і ця процедура залишається актуальною для багатьох громадян. Законодавство чітко визначає, хто може оформити таке помешкання у власність, а також які обмеження діють під час приватизації.
Право на приватизацію мають громадяни, які проживають у квартирі або будинку на умовах соціального найму та офіційно зареєстровані в ньому як наймачі або члени їхніх сімей. Йдеться про житло, що перебуває у державному чи комунальному фонді та було надане громадянам у користування ще за радянських часів або вже після проголошення незалежності. Подати документи можуть як самі наймачі, так і члени їхніх сімей, які проживають разом із ними. У разі смерті наймача право на приватизацію переходить до родини, якщо вона продовжує мешкати у квартирі.
Водночас закон передбачає низку винятків. Не підлягають приватизації службові квартири, аварійні будинки, гуртожитки, а також житло, розташоване у військових містечках або на територіях спеціального призначення. Крім того, громадянин може скористатися правом безоплатної приватизації лише один раз у житті, за винятком випадків, коли площа отриманого житла була меншою за встановлену норму.
Процедура приватизації передбачає звернення до органу місцевого самоврядування або балансоутримувача будинку. Заявник має подати заяву, документи про склад сім’ї, підтвердження реєстрації місця проживання та технічний паспорт на квартиру. Після розгляду документів і ухвалення рішення громадянин отримує свідоцтво про право власності.
Нагадаємо, юристи радять перед початком оформлення перевірити юридичний статус житла, адже інколи помешкання формально належить до службового фонду або має інші обмеження, про які мешканці можуть не знати. Це допоможе уникнути затримок і відмов під час розгляду заяви.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
