Цивільний обіг визначених законодавством наркотичних засобів, речовин з психотропною дією, прекурсорів та їх аналогів — під забороною в Україні. Якщо громадянин виготовляє таку продукцію, зберігає чи продає її, його дії кваліфікуються як кримінальні. Серед справ, пов’язаних з наркотиками, провадження за ст. 307 Кримінального кодексу є другими за частотою відкриття.
Злочині дії, описані у цій статті, базуються на прямому умислі, а збут майже в усіх випадках вчиняється з метою отримати кошти за товар. Про наявність умислу на продаж наркотиків можуть вказувати угода з особою-покупцем, великий чи особливо великий обсяг речовини, спосіб упакування, розфасування, невживання правопорушником наркотичних засобів, а лише їх виготовлення, зберігання, збут. При торгівлі продукцією, що має наркотичний ефект, правові наслідки настають незалежно від того, яким був її обсяг.
Покарання за ст. 307 Кримінального кодексу
За незаконне виготовлення з метою продажу та власне збут наркотичних засобів і подібних речовин (у тому числі за їх безоплатне передавання) особа може отримати один з цих різновидів покарання:
1. Позбавлення волі на строк 4–8 років. Йдеться про Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
2. 6–10 років з конфіскацією майна, якщо злочин скоєно повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбаченихстаттями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини
3. 9–12 років — за дії передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього.
Злочин вважається таким, що вчинений за обтяжувальних обставин, якщо йдеться про продаж наркотиків чи подібних речовин в особливо великих обсягах, повторний продаж, збут у місцях скупчення неповнолітніх осіб, наприклад, у школі, організацію збуту групою людей або його вчинення з застосуванням насильства чи погроз.
Стаття 307 ККУ передбачає суворе покарання за злочин, оскільки він потенційно несе за собою настання негативних наслідків для суспільства та стану здоров’я громадян. Жорсткість санкцій — показник серйозності проблеми наркотиків в Україні.
Чи можливе звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 307 ККУ?
Коли відкрито кримінальне провадження за ст. 307, справа розслідується, а далі спрямовується до суду. Наступним етапом є винесення судом рішення, і в окремих випадках воно дійсно являє собою звільнення громадянина від кримінальної відповідальності. Підстави для цього можуть бути наступними:
- Відсутність складу злочину як такого чи принаймні за цією статтею. Наприклад, людину обвинуватили за продаж наркотиків, проте правозахисних навів докази, що підзахисний просто зберігав заборонені речовини для власних потреб. Це означає, що дії особи треба кваліфікувати за іншою статтею. Тобто для обвинувачення за статтею про збут наркотиків слідчі повинні зібрати вдосталь доказів, в яких є чіткі ознаки складу протизаконної дії.
- Непричетність обвинувачуваного до скоєння злочину. Наприклад, особі підкинули наркотики, і насправді вона не має відношення до будь-яких процесів, пов’язаних із забороненими речовинами.
- Добровільне передання правоохоронцям наркотиків, психотропів чи аналогічних хімічних сполук, вказання джерела придбання чи сприяння розкриттю справи, пов’язаної з протизаконним обігом. Варто зазначити, що зізнання та допомога слідчим є актуальними лише на етапі досудового розгляду справи.
Громадянину найпростіше довести, що в його діях немає провини, або що він заслуговує на поблажливе ставлення суду, якщо правову підтримку йому надає досвідчений адвокат.
Судова практика
Практика показує, що особі часто інкримінують зберігання наркотиків у великій кількості в готовності до збуту, якщо речовини перебувають у розфасованому вигляді — це сприймається як доказ протизаконного наміру збуту. При цьому докази, що засоби зберігалися громадянином для власних потреб, не розглядаються.
До прикладу, за ч. 2 ст. 307 КК України було засуджено до 6 років ув’язнення з конфіскацією усього майна мешканку Запоріжжя, яка, маючи намір збувати канабіс з метою отримання грошової вигоди, незаконно придбала, перенесла, розфасувала, а потім незаконно зберігала його в себе.
Судова практика ілюструє, що судді не завжди роблять висновки відповідно до фактичних обставин подій. Наприклад, суд першої інстанцій виніс особі вирок за частиною 2 статті 307, призначивши 6-річне перебування за ґратами та конфіскацію майна. Проте Апеляційний суд скасував цей вирок. Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції під час формулювання обвинувачення не вказав спосіб збуту наркотику. До того ж не було ані встановлено, ані перевірено обґрунтованість обвинувачення за першим епізодом збування забороненої речовини. Також суд не надав значення тому, що обвинувачений вважає свідків зацікавленими особами. Суд не перевірив належним чином допустимість отриманих доказів.
Поширеними є випадки вчинення протиправного збуту наркотиків організованими злочинними угрупуваннями. Наприклад, одним з відділів Сумської окружної прокуратури та Сумською обласною прокуратурою було підтримано публічне обвинувачення щодо двох фігурантів, які перебували в організованій групі з обігу заборонених компонентів. Незаконність збуту наркотиків у великих розмірах було доведено, а докази — вилучено. У суді обвинувачені зізналися у скоєному. Вироком суду їх було засуджено до 5 років ув’язнення з конфіскацією майна за частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу.
Згідно з аналізом судових даних, засуджують переважно злочинців, котрі є просто зберігачами чи споживачами, але не дилерами. Наприклад, у 2024 році було відкрито понад 20 000 кримінальних проваджень за незаконне зберігання, а за збут — близько 17 000 проваджень. Є досить рідкісними випадки, коли суд розглядає справи про організовані групи, що збувають наркотики. Тобто відсутня ключове завдання — викорінення наркоторгівлі, є переважно лише точкова боротьба з реалізаторами наркотиків.
Автор: Андрій Турій, адвокат та керуючий партнер “Турій та Партнери”
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
