Як українські стартапи залучають інвестиції в умовах нестабільності

Поділитися:

Світ став непередбачуваним. Те, що вчора здавалося стабільним, сьогодні може змінитися в одну мить. Бізнес більше не може дозволити собі розкіш працювати за старими схемами — адаптація, швидкість і стратегічне мислення стали ключовими навичками. І тут українські стартапи демонструють справжній майстер-клас: вони не просто виживають, а ростуть, масштабуються й притягують капітал, навіть коли навколо штормить.

Як їм це вдається? У чому секрет їхньої стійкості? Які фінансові моделі вони використовують, щоб продовжувати розвиватися в умовах кризи? І чим українські підприємці відрізняються від своїх колег у США чи Європі? Давайте розберемося.

До війни: українська стартап-екосистема на підйомі

Ще у 2021 році Україна впевнено закріпилася на міжнародній стартап-мапі. За даними Global Innovation Index та Міністерства цифрової трансформації України, загальна вартість українських стартапів досягала €27,1 млрд, а кількість активних проєктів перевищувала 1500. Країна стабільно входила у ТОП-50 країн світу за інноваційністю, а її розробники користувалися довірою серед західних інвесторів.

Основні сфери, що розвивалися до 24.02.2022:

  • IT та SaaS-продукти (Grammarly, Ajax Systems, Petcube);
  • Фінтех (Monobank, Finmap);
  • Агротехнології (Agrohub, BIOsens);
  • Медичні стартапи (Esper Bionics, Cardiomo);
  • Розумні пристрої та IoT (Petcube, Delfast);
  • Креативна індустрія (Reface, Skylum).

Діаграма 1: Основні сфери, що розвивалися до 24.02.2022

До повномасштабного вторгнення Україна була одним із найпотужніших центрів стартап-активності у Східній Європі. ІТ-галузь домінувала, охоплюючи майже третину всіх проєктів. Фінтех стрімко набирав обертів завдяки буму цифрових платежів і мобільного банкінгу. Агротехнології приваблювали капітал через величезний експортний потенціал країни, тоді як біотехнологічні компанії створювали проривні рішення — від інноваційних протезів до систем моніторингу здоров’я. Креативний сектор задавав тренди, використовуючи AI та VR, щоб вивести українські продукти на міжнародний рівень. Це була не просто екосистема — це була територія прориву, де народжувалися глобальні компанії.

Війна та трансформація екосистеми

24 лютого 2022 року стало переломним моментом для української стартап-екосистеми. Раптовий удар змусив сотні компаній зупинитися: зруйновані офіси, розпорошені команди, втрачені клієнти, заблоковані ринки. За даними Міністерства цифрової трансформації, 40% стартапів змушені були припинити діяльність у перші місяці війни. Але навіть у найтемніші часи українські підприємці знаходили шляхи до відновлення. До кінця 2022 року частина з них перегрупувалася, змінила стратегію, адаптувала продукти й повернулася у гру — вже з новими правилами.

Статистика змін:

  • 2022 рік: падіння інвестицій у стартапи на 45% через загальну невизначеність.
  • 2023 рік: часткове відновлення ринку – $292 млн інвестицій, що означає зростання на 34% порівняно з 2022 роком.
  • 2024 рік: у першому кварталі було залучено $42 млн (Forbes Ukraine), а за підсумками року обсяг інвестицій значно зріс, зокрема завдяки мегараунду Creatio на $200 млн, що склало дві третини загальної суми інвестицій у стартапи України.

Основними драйверами відновлення стали релокація стартапів, вихід на міжнародні ринки та розвиток оборонних технологій.

Фінансові моделі, що допомагають українським стартапам розвиватися в умовах кризи

Українські стартапи навчилися працювати в умовах невизначеності, швидко адаптуючи фінансові стратегії до нових викликів. Традиційні методи залучення коштів поступово доповнюються нестандартними підходами, що дозволяють залишатися на плаву навіть під час турбулентності. Основні моделі фінансування включають:

  • Грантові програми – міжнародні фонди та державні ініціативи надають безповоротну фінансову підтримку для розвитку технологій.
  • Краудфандинг – залучення коштів від приватних інвесторів через платформи на кшталт Kickstarter та IndieGoGo.
  • Венчурні інвестиції – українські стартапи отримують фінансування від фондів, таких як Horizon Capital та u.ventures.
  • Корпоративні акселератори – великі компанії підтримують стартапи, інтегруючи їхні рішення у власні бізнес-моделі.
  • DAO та токенізація – новий тренд, що дозволяє стартапам залучати фінансування через блокчейн-механізми.

Основні сфери, що є зараз

Після 2022 року українські стартапи сфокусувалися на стратегічно важливих напрямах, що гарантують стійкість країни. Оборонні розробки, кібербезпека, фінтех, HealthTech та агротехнології стали головними точками зростання, привертаючи як державні, так і міжнародні інвестиції. Інновації більше не лише про масштабування — вони про виживання, адаптацію та економічну незалежність.

Діаграма 2: Основні сфери, що є зараз

Як видно з діаграми, акцент змістився на технології, що забезпечують безпеку, фінансову стабільність та розвиток стратегічних галузей. Збільшення фінансування цих сфер є ключовим фактором для збереження інвестиційної привабливості української стартап-екосистеми. Основні ігроки:

  • Оборонні технології (Drones UA, Infinitum) – розробка військових дронів, систем зв’язку та автономного обладнання для підвищення обороноздатності країни.
  • Кібербезпека (Ajax Systems, Cyber Unit) – посилення кіберзахисту критичної інфраструктури, фінансового сектору та державних систем.
  • HealthTech (Esper Bionics, Cardiomo) – розвиток біонічних протезів, медичних пристроїв та цифрових платформ для моніторингу здоров’я.
  • Фінтех (Monobank, Revolut Ukraine) – впровадження нових фінансових продуктів, мобільного банкінгу та рішень для безпечних транзакцій.
  • Агротехнології (BIOsens, AgriEye) – застосування штучного інтелекту та автоматизації для покращення врожайності та ефективного використання ресурсів.
  • Креативна індустрія (Reface, Skylum) – розробка продуктів на базі штучного інтелекту та віртуальної реальності, що сприяють зростанню цифрової економіки.

Роль держави у підтримці стартап-екосистеми

Український уряд активно підтримує стартапи через:

  • Грантові програми – понад 200 грантів від Українського фонду стартапів.
  • Податкові стимули – спеціальні режими для ІТ-компаній.
  • Державні акселератори – такі як BRAVE1 для оборонних стартапів.
  • Міжнародні партнерства – залучення іноземних венчурних фондів для співпраці з українськими компаніями.
  • Програми підтримки експорту – сприяння виходу українських стартапів на міжнародні ринки.

Глобальні стратегії інвестування: як відрізняються підходи в Україні, США та Європі

  • Україна: Умови ведення бізнесу тут вимагають гнучкості та інноваційності. Основні механізми фінансування – міжнародні гранти, акселераційні програми та локальні бізнес-ангели. Інвестори зосереджені на стартапах, які мають потенціал для швидкої адаптації.
  • США: Венчурні фонди США, такі як Sequoia Capital та Andreessen Horowitz, вкладають великі кошти у стартапи на ранніх стадіях. Проте конкуренція вкрай висока, і компанії повинні демонструвати не лише технологічну перевагу, а й швидке масштабування.
  • Європа: Основна увага приділяється стабільності, екологічності та соціальному впливу. Європейські фонди часто фінансують проєкти, які відповідають ESG-стандартам (екологічні, соціальні та управлінські критерії).

Висновок та перспективи розвитку

Українські стартапи не просто адаптуються до викликів — вони використовують їх як трамплін для зростання. Ламаючи традиційні бізнес-моделі, підприємці знаходять нестандартні джерела фінансування та впевнено закріплюються на міжнародних ринках. Державні програми підтримки та глобальні партнерства стають не просто допоміжним фактором, а потужним прискорювачем їхньої експансії.

Що очікується в найближчі роки?

  • Розширення державних програм підтримки – нові ініціативи для фінансування технологічних стартапів.
  • Поглиблення міжнародної співпраці – залучення глобальних корпорацій для розвитку українських компаній.
  • Зростання альтернативного фінансування – краудінвестинг, DAO-платформи, корпоративні фонди.
  • Розвиток «зелених» інновацій – стартапи, орієнтовані на екологічно чисті технології.
  • Масштабування оборонних та кібербезпекових розробок – збільшення фінансування стратегічних проєктів.

Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки

Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!

Читайте також
3 Квітня 2025 року - 19:52
Національний банк України скасував обмеження у 150 тисяч гривень для...
3 Квітня 2025 року - 18:49
Рінат Ахметов, власник футбольного клубу "Шахтар", знову став найбагатшим українцем...
3 Квітня 2025 року - 17:28
31 березня відбулася знакова подія для тих, хто будує майбутнє...
31 Березня 2025 року - 14:33
Здається, що сучасний ритм не залишає енергії для тренувань
undefined