Втрата близької людини–подія, до якої неможливо підготуватися, важко прийняти та ще складніше відповісти собі на питання «що далі?». Адже це не лише переживання горя, а й часто руйнування внутрішнього світу, своїх сенсів. Це власний екзистенційний розлом, який ставить питання: “Хто я без нього/неї?”, “Який сенс мого життя тепер?”. Тож:
Як найменш деструктивно пережити втрату?
Екологічне проживання втрати — це не крайність між «негайно взяти себе в руки» і між повним зануренням у біль на невизначений час. Раннє повернення до роботи й соціалізації можуть виконувати стабілізуючу функцію — давати ритм, тілесну заземленість, відчуття реальності, — але це може бути і деструктивним, якщо використовується як втеча від переживання горя.
З іншого боку, повна ізоляція й тривале «життя всередині втрати» підвищують ризик пролонгованого горювання та депресії.
Екологічний шлях — це поступове, хвилеподібне поєднання: час для контакту з болем і час для життя поза ним. Горювання має бути, але воно не повинно ставати єдиною формою існування.
Як зрозуміти, чи все під контролем?
Важливими маркерами здорової динаміки є збереження здатності відчувати інші емоції, поступове повернення інтересу до світу й можливість говорити про втрату без повного руйнування внутрішньої структури. Якщо ж біль не змінюється з часом, а лише консервується — це сигнал не про «погане горювання», а про потребу в професійній підтримці. Це може бути звернення до психотерапевта та/або психіатра з метою підбору тимчасової медикаментозної підтримки.
До чого тут психіатрія?
Медична класифікація включила у МКХ-11 і DSM-5 окреме поняття пролонгованого горювання (PGD) — стан, коли горе триває і посилюється більше 6–12 місяців після втрати, порушуючи здатність до повсякденного життя. Таке зустрічається близько 9–10% дорослих людей після втрати, а у випадках насильницької, раптової смерті — може бути значно частішим. У такому разі звернення до спеціаліста, а саме психіатра, є обов’язковим. Це акт не тільки турботи про себе, а й гідне вшанування пам’яті близької людини, яка б навряд бажала, щоб разом з її життям зупинилось ще одне.
Окрім пролонгованого горювання на фоні втрати близьких підвищується ризик розвитку депресивних та тривожних розладів, та навіть ПТСР (Посттравматичного стресового розладу).
А як допоможе психотерапія?
Кожна людина, як і кожна втрата, унікальні. І часто необхідний глибший погляд на
переживання горя від втрати, щоб продовжувати жити, а не існувати, відчувати, а не перечікувати плинність часу після смерті рідної людини. Адже без належної уваги до свого внутрішнього болю, переживання втрати можуть затягнутись на роки і навіть призвести до стійких змін особистості. І, на жаль, досить часто люди справді не приділяють цьому достатньої уваги, відчуваючи сором та стигму так званої «слабкості». Але спробуймо подивитись на це інакше: якщо сила у вразливості та відкритості? Адже тільки вразливість і здатність відчувати біль, потім встаючи знову і робить нас людьми. Тому бажання зануритись і розібратись, що коїться всередині, щоб життя не проходило повз–ознака сили та дорослої відповідальності.
Як може змінитися моє життя після втрати?
Усвідомленя смертності (близьких та навіть власної ще за життя) змушує нас зіткнутись з важкими питаннями самотності та пошуку сенсу. Недаремно багато філософів (Сартр, Камю, Ясперс, Франкл) вважали, що саме в кризі ми стикаємося з правдою нашого буття.
Наприклад, Віктор Франкл, психіатр та засновник логотерапії та екзистенційного аналізус писав: «Страждання перестає бути стражданням у момент, коли набуває сенсу». І справді, як би дивно це не звучало, наші страждання від усвідомлення смертності своєї чи близьких—це ресурс для життя. Іноді цілющим впливом є продовження ремесла, яке плекала наша близька людина або ж слідування її мудрості, втілення її цінностей, навіть у здавалося б дрібницях—любові до рослин чи музики. Тому, певно, і прийнято про померлих згадувати лише хороше, щоб це світло увійшло та вкорінилось в нас через живу рану горя. І відтак народжується сенс, життя стає багатшим та сповненішим, добро примножується.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
