Добровільні статеві зносини з особою, котра не є статево зрілою, утворюють склад злочину, про який йдеться у ст. 155 КК, за умови усвідомлення винною стороною (тобто вона знала напевне чи припускала), що статеве дозрівання потерпілої особи ще не завершилося.
Стаття 155 КК передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років чи позбавлення волі терміном 5–8 років з позбавленням спеціальних прав чи без вживання такого заходу. Злочин є завершеним з моменту початку інтимного акту, навіть якщо неповнолітній погодився на нього.
Якщо потерпілій особі виповнилося 17 років, вона досягла віку, з якого можна вступати у шлюб, а це означає, що добровільний статевий акт з нею не кваліфікується як злочин та не передбачає кримінального покарання.
Об’єкт та об’єктивна сторона злочину
Головним об’єктом злочину за статтею 155 є норма психічного, фізичного та соціального розвитку неповнолітнього громадянина, а також його статева недоторканість. Як додатковий об’єкт розглядається здоров’я людини чоловічої чи жіночої статі, котра не є зрілою статево: передчасний початок інтимного життя (вагінальне, анальне чи оральне проникнення в тіло геніталіями, іншою частиною тіла чи предметом) може завдати суттєвої шкоди.
Слід зазначити, що під статевою зрілістю слід розуміти фізіологічний стан, в якому організм може цілковито виконувати статеві функції: в чоловіка це здатність запліднювати жінку, а в жінки — фізіологічна змога бути матір’ю.
Представники обох статей не вважаються статево зрілими до 14 років. З цього до 18-річного віку факт статевої зрілості перевіряється проведенням обов’язкової для подібних ситуацій судово-медичної експертизи.
Об’єктивна сторона злочину — це здійснення добровільного статевого акту з людиною, статеве дозрівання якої не завершилося. Слово «добровільний» означає такий, що не супроводжувався погрозами чи вчиненням фізичного насильства, і не йшлося про користування безпорадністю потерпілої сторони, інакше злочинні дії розцінювалися б як зґвалтування.
Суб’єкт та суб’єктивна сторона злочину
Суб’єктом злочину є особа жіночої чи чоловічої статі, якій в момент скоєння правопорушення було від 16 років. Суб’єктивною стороною вчинення протиправного діяння є його умисність. Під час доведення наявності складу злочину у діях звинувачуваного встановлюється, чи було йому відомо, що потерпіла особа поки не є статево зрілою, або припускав це.
Злочинцем може бути стороння особа або людина, що перебуває у родинних відносинах з потерпілим. Причому частиною 2 статті 155 Кримінального кодексу зазначено, що обтяжувальним фактором вважається вчинення злочину низкою осіб:
- Мама й батько — кровні батьки. Мають нести відповідальність і не має значення, чи перебувають вони у законному шлюбі та чи зазначені у свідоцтві про народження потерпілої дитини.
- Усиновлювачі — прирівнюються до батьків.
- Вітчим чи мачуха — нерідний батько, одружений на рідній матері дитини, або нерідна мати, котра уклала шлюб з рідним батьком дитини.
- Опікун — цивільно дієздатна фізична особа, призначена судом чи органом опіки та піклування відповідно до її згоди опікуватися дитиною, котрій ще немає 14 років.
- Піклувальник — людина, офіційно призначена піклуватися про особу віком 14–18 років.
- Людина, якій довірені обов’язки щодо виховання чи турботи. Це можуть бути прийомні батьки, вихователі дитбудинку сімейного типу, окрема особа, яка взяла на виховання сироту, інша людина, яка за законом має виховувати дитину чи піклуватися про неї: вихователь, вчитель, няня, працівник медустанови.
Ще одним обтяжувальним чинником є спричинення в результаті статевого акту безплідності (фізіологічної втрати здатності мати дітей) чи інших тяжких наслідків: інфікування невиліковною інфекційною недугою, спричинення психічного порушення, самогубство потерпілого.
Судова практика
Під час судового розгляду справ велику вагу має те, чи усвідомлював звинувачуваний, що людина, з якою він здійснив статевий акт є статево незрілою.
Наприклад, фігурант вступив у добровільні статеві відносини з дівчиною, яка не мала на той момент 16 років, на підставі чого органом досудового розслідування було висунуто обвинувачення за першою частиною статті 155 КК України. Але вироком районного суду, який також залишився без змін після розгляду в апеляційному суді, обвинувачуваного було виправдано, оскільки в його діях не було складу кримінального правопорушення. Судді взяли до уваги, що чоловік не усвідомлював і не міг усвідомлювати, що дівчина є неповнолітньою, оскільки вона розповідала, що курить кальян з батьками, мала дорослий вигляд, під час зустрічі, яка відбулася вночі, перебувала у стані легкого алкогольного сп’яніння, залицялася та усіляко ініціювала статевий акт.
В іншому випадку чоловік достеменно знав про недосягнення особою повноліття, проте вступив з нею у статеві зносини. Попри взаємність з її сторони й відсутність застосування фізичного чи психічного насильства, чи відповідних погроз, отримав покарання: 5 років позбавлення волі.
Не є рідкістю злочини, що вчиняються стосовно дітей, які мешкають разом з правопорушником. До прикладу, обвинувачений, усвідомлюючи малолітній вік дівчат, вступав з ними у статевий акт проти їхньої волі протягом тривалого часу. Враховуючи цілу низку протизаконних дій, за які передбачене кримінальне покарання за іншими статтями КК (зберігання дитячої порнографії, зґвалтування, сутенерство, створення та утримання місць розпусти) злочинця було засуджено до 15 років позбавлення волі, у тому числі за 1 та 2 частинами статті 155 КК.
Законом України про кримінальну відповідальність передбачено найсуворіші покарання за вчинення злочинів щодо найменш захищеної категорії громадян — дітей.
Автор: Андрій Турій, адвокат та керуючий партнер “Турій та Партнери”
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
