У «Backrooms: Залаштунки» страх народжується з простору, який здається болісно знайомим. Жовте офісне світло, гул люмінісцентних ламп, вицвілі стіни, порожні кімнати й коридори без кінця складаються в пастку, де буденність раптом починає тиснути сильніше за будь-якого монстра. Фільм виростає з інтернет-образу, який давно зачепив колективну уяву, але на великому екрані цей мотив працює ще сильніше: знайоме середовище втрачає логіку, а сама впізнаваність починає звучати як загроза. Занурюємося у деталі!
Погляд критиків
TheWrap подає новий трейлер як спробу перетворити YouTube-сенсацію на повноцінну кіноподію. Для проєкту, що виріс із вірусного інтернет-жаху до повнометражного релізу A24, це визначення звучить цілком влучно.
Bloody Disgusting звертає увагу на іншу рису фільму й описує його як горор лімінального простору. Напруга тут народжується не зі скримерів, а з самого середовища, яке починає тиснути ще до того, як у кадрі з’являється явна загроза.
Collider після виходу трейлера писав, що фільм переносить вірусну YouTube-історію у значно ширший масштаб і доповнює її новими моторошними загадками. Це промовистий сигнал: автори намагаються розширити всесвіт Backrooms, зберігши ту первинну тривожність, яка й зробила його помітним у мережі.
Про що фільм?
За офіційним синопсисом A24, усе починається з дивного проходу, який з’являється в підвалі меблевого шоуруму. Далі історія втягує героя у простір, що живе за власною логікою: кімнати множаться, маршрути ламаються, а відчуття реальності розповзається, ніби стара волога штукатурка. В українських матеріалах головним носієм цієї одержимості названо Кларка, а Мері — психотерапевткою, яка вирушає на його пошуки. У кадрі це працює як зіткнення двох режимів: раціональної мови, яка хоче все пояснити, і середовища, яке існує саме для того, щоб жодного пояснення не лишити.
Найцікавіше в цій конструкції те, що «Залаштунки» продають не боротьбу з істотою, а боротьбу з простором. Тут ворогом стає сама архітектура: одноманітна, стерильна, безлика, але вперто ворожа. Саме тому фільм виглядає потенційно сильнішим за типову інтернет-екранізацію. Він працює з дуже впізнаваним нервом сучасності — страхом потрапити в середовище, де все ніби знайоме, але жодна деталь уже не обіцяє виходу.
Цікаві факти
- Історія Backrooms виросла з анонімного допису на 4chan у 2019 році: користувач виклав фото дивного жовтого простору й попросив публікувати зображення місць, які здаються «неправильними». Саме з цього образу й почалася ціла інтернет-міфологія.
- У 2022 році Кейн Парсонс переніс цей страх у формат found footage на своєму YouTube-каналі, а серія стала вірусною; Bloody Disgusting пише, що його ролики зібрали майже 100 мільйонів переглядів.
- Повнометражну версію знімає сам Парсонс, сценарій підписаний Will Soodik, а у виробництві беруть участь A24, Atomic Monster, 21 Laps Entertainment і Chernin Entertainment. Для такого матеріалу це сильна комбінація: автор оригінальної інтонації плюс продюсери, які вміють пакувати жанровий страх у велике кіно.
- Серед заявлених акторів — Чиветел Еджіофор, Ренате Рейнсве, Марк Дюпласс, Фінн Беннетт, Лукіта Максвелл та Еван Джогія. Український релізний текст також окремо підкреслює участь Рейнсве й Еджіофора як головних облич стрічки.
Кому сподобається?
Підійде глядачам, які люблять хорори про порушений простір, повільну психічну ерозію та відчуття, що реальність починає ковзати з-під ніг без жодного попередження. За настроєм це ближче до фільмів, де страх просочується через тишу, геометрію й ритм середовища, а не через атракціон із крові та крику. Якщо подобаються історії, де саме місце стає головним джерелом тиску, «Backrooms: Залаштунки» має всі шанси влучити точно в нерв. У кінотеатрах з 28 травня 2026 року.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
