Історія Масайосі Сон є показовим прикладом того, як стратегічна візія, агресивна концентрація капіталу та готовність до підвищеного ризику здатні одночасно формувати мільярдні статки й призводити до масштабних фінансових втрат. Засновник SoftBank Group неодноразово проходив через періоди рекордних падінь і гучних злетів, формуючи власну модель інвестування, що поєднує довгострокову технологічну ставку з агресивним масштабуванням. Детальніше про феномен інвестора та особливості його стратегій розповість інвестиційний експерт Микита Карлов.

Видатний інвестор чи творець фінансових бульбашок?

Масайосі Сон — амбітний керівник SoftBank Group — японської інвестиційної компанії. Як підприємець, досяг значних успіхів у сфері телекомунікації у Японії, починаючи з 1980-х років. Трансформував власну телекомунікаційну компанію SoftBank Corp. в інвестиційний холдинг SoftBank Group Corp.

Тривалий час він був відомий як інвестор, що втратив одну з найбільших сум особистого капіталу в історії — $59 млрд під час краху доткомів початку 2000-х років. Станом на 2025 рік Сон посідає 65-те місце у списку мільярдерів за версією Forbes.

Сон був одним із перших інвесторів інтернет-компаній, придбавши частку в Yahoo! у 1995 році та інвестувавши $20 млн в Alibaba Group у 1999 році. Певний час він навіть вважався найбагатшою людиною світу, однак після обвалу фондового ринку ситуація кардинально змінилася.

Його стратегія того періоду отримала назву Time Machine Management: передбачалося, що США випереджають Японію в технологіях на кілька років. Сон знаходив успішну бізнес-модель у США (наприклад, Yahoo!) і негайно запускав її клон або дочірню компанію в Японії, маючи ексклюзивні права.

Результатом стала Yahoo! Japan — успішний бізнес-кейс на десятиліття. Поки американська Yahoo! втрачала позиції, японський підрозділ під контролем Сона домінував на внутрішньому ринку.

До інвестиції в Yahoo! SoftBank придбала американське видавництво Ziff Davis (журнали PC Magazine, PC Week) та виставку COMDEX за $2,1 млрд — значну суму для того часу. Метою були не лише медіаактиви, а й доступ до інсайдерської інформації. Саме завдяки журналістам холдингу стало відомо про Джеррі Янг та його проєкт. Це була інвестиція в «розвідку».

Сон створив інфраструктуру, що дозволяла перерозподіляти капітал між компаніями. Окрім Yahoo!, він також придбав виробника памʼяті Kingston Technology та здійснив інвестиції у брокера E-Trade. До 2000 року Сон фактично вибудував стратегічну архітектуру: скуповував інфраструктуру (памʼять, медіа, пошукові сервіси) з метою контролю доступу до інтернету.

У цей період сформувалася його агресивна політика ведення переговорів. Відомою є історія зустрічі 1995 року із засновниками Yahoo!. Вони просили відносно невелику суму інвестицій. Сон запропонував $100 млн за 33% компанії — на той момент це виглядало надзвичайно великою сумою для невеликого стартапу з кількома працівниками. За свідченнями, коли Джеррі Янг завагався, пролунав жорсткий ультиматум: у разі відмови кошти могли бути інвестовані в прямих конкурентів, таких як Netscape або Excite.

Крах доткомів

Під час кризи доткомів акції SoftBank впали на 98%. Як же Сон пережив цей період, не збанкрутувавши й продовживши діяльність?

1. Значна частина втрат мала «паперовий» характер — змінювалася ринкова вартість бізнесу. Сон не використовував критичне кредитне плече, яке могло б призвести до margin call,  а зобовʼязання не перевищували вартості активів.

2. SoftBank мав реальний операційний бізнес зі стабільною виручкою, що дозволяло виплачувати заробітні плати, відсотки за кредитами та обслуговувати борги.

3. Було здійснено радикальне скорочення збиткових активів. Сон припинив рятувати компанії додатковими грошима та зайнявся очищенням портфеля, а не очікуванням кращих часів.

Крах значною мірою був наслідком надмірної концентрації, що працювала лише в умовах зростання ринку.

Чи зробив Сон висновки з цієї ситуації? Зробив, але не такі, як консервативний інвестор. Він вирішив, що був недостатньо агресивним. Досвід краху майже знищив його капітал, проте одна інвестиція в Alibaba в $20 млн не просто врятувала його, а перекрила збитки прибутком понад $100 млрд. Було зроблено висновок, що стратегія спрацювала, і достатньо знайти ще одну «нову Alibaba».

Водночас Сон публічно згадував про нереалізовану можливість придбати 30% Amazon за $100 млн, тоді як Джефф Безос наполягав на оцінці в $130 млн.

Логіка SoftBank Vision Fund

Під час створення SoftBank Vision Fund були сформовані такі принципи:

1. Вибір перспективних компаній.

2. Придбання суттєвої частки.

3. Агресивне витіснення конкурентів через масштаб фінансування.

4. Проведення додаткових раундів оцінки.

5. Повторні інвестиції із підвищеними мультиплікаторами, що збільшували капіталізацію.

Фактично формувалася секторальна концентрація, де багато бізнесів залежали від віри в безперервне зростання ринків і доступність дешевого капіталу за рахунок низьких облікових ставок. У 2022 році портфель знову зазнав одночасного падіння вартості, хоча масштаби втрат були меншими, ніж у 2000-х роках.

Феномен «Masaponzi»: коли оцінка важливіша за прибуток

У спробі знайти «нову Alibaba» інвестування перетворилося на фінансову інженерію. Критики у Twitter та фінансових блогах назвали цю модель Masaponzi — поєднання імені Masa та схеми Понці.

Чому виникла така аналогія? Хоча класичної піраміди не існувало, структура прибутків виглядала замкненою:

• Підвищення оцінки через повторні раунди. Vision Fund купував частку у стартапі, а згодом повторно інвестував у нього вже за значно вищою оцінкою. Це дозволяло фіксувати паперовий прибуток у звітності.Кругообіг коштів всередині портфеля.
• Компанії ставали клієнтами одна одної: WeWork орендувала приміщення, Uber знімав офіси у WeWork, співробітники  користувалися Slack. Це створювало ефект зростання виручки.

WeWork: апогей сліпої віри

Межа ризику була перейдена в історії з WeWork та його засновником Адамом Нойманом. Сон інвестував у мережу коворкінгів $18,5 млрд, розігнавши оцінку до 47 млрд.

Стратегія блискавичного масштабування Blitzscaling зазнала краху. На відміну від софтверних компаній, оренда нерухомості має фізичні обмеження. Коли компанія спробувала вийти на IPO у 2019 році, інвестори побачили масштабні збитки, і оцінка компанії різко знизилася.

Ва-банк на майбутнє: ARM і ставка на штучний інтелект

Після реструктуризації активів ключовою ставкою став британський розробник мікрочипів Arm Holdings.

Успішне IPO Arm у 2023 році частково відновило ліквідність та стабілізувало фінансове становище SoftBank.

Стратегія на межі прориву

Стратегії та мислення інвестора — унікальне явище у світі фінансів. Масайосі Сон є нетиповим гравцем фінансового ринку, чия модель мислення суттєво відрізняється від класичних принципів управління капіталом. Його підхід базується на високій концентрації інвестицій, масштабних ставках на окремі компанії, довгостроковій візії та готовності приймати екстремальний ризик заради потенційного технологічного прориву.

Його історія демонструє дві речі:

1. концентрація здатна принести надприбутки,

2. Без контролю операційних показників вона перетворюється на системний ризик.

Саме така логіка дозволила зробити ранні інвестиції у Yahoo!, Alibaba Group та Arm Holdings, які стали фундаментом його фінансових злетів.

Водночас ця сама стратегія призводила до системних перекосів: надмірна концентрація, фінансова інженерія та віра в нескінченне масштабування спричинили кризові кейси на кшталт WeWork. Історія Сона демонструє, що концентрація здатна генерувати надприбутки лише за умови збігу трьох факторів — правильно обраного тренду, своєчасного входу та здатності ринку підтримувати зростання ліквідністю.

У підсумку межа ризику в цій моделі визначається не обсягом потенційних втрат, а масштабом віри у довгострокову технологічну трансформацію. Саме ця віра формує його інвестиційні рішення — від доткомів до штучного інтелекту — і робить стратегію Сона одночасно захопливою та суперечливою.

Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!