ГО Агентство журналістських розслідувань «Сила України» подало запит у Міністерство освіти та особисто міністру Оксену Лісовому, аби прояснити важливий момент: чи етично утікачу від війни, який живе в теплій Іспанії на березі моря, навчати за державний кошт школярів не тільки українській мові, а й патріотизму та любові до Батьківщини. Агентству журналістських розслідувань стало відомо, що автор підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко на початку повномасштабного вторгнення виїхав з країни і не повернувся.
«Ми не беремо на себе функції суду і не підміняємо собою правоохоронні органи. Але як суспільство маємо повне право ставити запитання, зокрема про межі відповідальності й моральну відповідність публічної ролі. Чи є морально прийнятним, щоб людина, яка публічно навчає патріотизму, любові до мови і держави та на яку роками рівнялися діти, перебувала далеко від країни, що воює за виживання? Чи може бути прикладом для школярів той, хто говорить про любов до Батьківщини з безпечної відстані, тоді як мільйони українських дітей навчаються під звуки сирен, на тлі пожеж, в укриттях і підвалах? Чи не є це формою «дистанційного патріотизму», — саме такі слова є у зверненні ГО Агентство журналістських розслідувань «Сила України».


За весь час повномасштабної війни Авраменко жодного разу не висловив свою позицію, ніяк не підтримує ЗСУ ані словом, ані справами. Всі його розмови стосовно України та мови як символу національної ідентичності – це просто розмови на сторінках соцмереж, не більше! По суті, Авраменко продовжує заробляти мільйони гривень на дітях та вчителях української мови та літератури, не соромлячись хизуватись цим перед колегами та в ЗМІ.
Сьогодні у багатьох із тих, хто навчається за підручниками Авраменко, у голові лунає : «Мене навчає людина, яка не знаходиться в Україні, не розуміє контексту подій, не розуміє моїх потреб». І це пряме відчуження школяра від вчителя, але ж насправді все має бути інакше!
Загалом проблема доволі серйозна: вчитель, який прийшов із підручниками у клас, аби провести урок, навіть не намагається роздивитися обличчя дітей, побачити в них мрії та цінності. А отже, навчання перетворюється на потік сухих слів, які не дістаються до сердець, не запалюють їх, не дають приводу до роздумів. Немає також важливого емоційного зв’язку між вчителем та учнем — це теж дається взнаки. Зокрема, вчителі скаржаться на те, що матеріал учні не засвоюють, а батьки на те, що мотивація до навчання зникла за обрієм.
То хто ж має навчати, вести за собою, надихати знаннями? Все це привід для чесної розмови у суспільстві. Є люди, яких українське суспільство наділяє статусом освітнього авторитету майже автоматично, найчастіше через медійність, масштаб присутності, впізнаваність. Олександр Авраменко, безумовно, один із таких. В просторі він позиціонує себе, як автор понад п’ятдесяти підручників з української мови та літератури, заслужений працівник освіти, популяризатор мови з мільйонною аудиторією і мільярдними статками. При цьому ця людина нічого не зробила для своєї країни, крім висмоктування грошей з воюючої країни за кордон.
На початку повномасштабного вторгнення Авраменко взагалі зник із соцмереж і ніяким чином не виказував своєї позиції стосовно нападу ворога. До цього він хвалився своїми дорогими автівками та мільйонними статками. Деякі його підписники у червні 2025 року побачили сліди перебування за кордоном, в Іспанії (геолокація постів). Багато видань намагалися отримати відповідь від мовознавця про його місцезнаходження, але пан Авраменко обмежився майже жартівливим постом у одній із соцмереж. Між тим, цей кейс викликав широкий суспільний резонанс: людина, яка створює підручники для школярів під час війни, не знаходиться в Україні.

За інформацією з офіційних джерел Олександр Авраменко виїхав з України від початку повномасштабної війни, не заброньований, військовозобов’язаний та станом на 5 лютого поточного року досі перебуває за межами України.

Після всього можна зробити висновок: Авраменко – людина із подвійними стандартами. ГО Агентство журналістських розслідувань «Сила України» розраховує на відкриту відповідь від Міністерства освіти України. Це війна за наше існування, в якій втекти чи здатися означає загинути цілій нації.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
