Політика любить чисті фасади, але живиться брудними історіями — і саме там «Любов, секс і вибори» ставить камеру. Тут приватне життя стає валютою кампанії: випадкова ніч, необережний кадр і одна впізнавана жінка запускають ланцюг подій, де репутацію “монтують” швидше, ніж промову для кандидата. Стрічка працює як відверта романтична комедія з сатиричним прицілом: сміється з виборчих трюків, але водночас показує, як легко чужі почуття перетворюють на інструмент. Головне питання звучить жорстко: де закінчується кохання — і з якого моменту починається технологія?
Про що фільм?
Мартін заробляє на тому, що вміє знаходити “потрібні обличчя” і продавати ілюзію так, щоб вона здавалася переконливішою за реальність. Він працює агентом у сфері дорослого кіно — там, де рішення ухвалюють швидко, емоції не входять у бюджет, а будь-яка помилка миттєво стає проблемою. У нічному клубі Мартін помічає Дашу: яскрава, зухвала, з відчуттям камери й потенціалом, який важко проігнорувати. Перші кроки складаються рівно так, як він звик: чітко, результативно, без зайвих питань.
А потім з’являється факт, що зносить декорації: Даша — дружина місцевого мера. І те, що мало бути приватною історією в закритому контурі, раптово виходить у поле публічної політики. Далі фільм стискає сюжет у тугий вузол трьох тисків: професійного — коли під загрозою кар’єра й безпека самого Мартіна; сімейного — коли репутація мера тріщить по швах; і політичного — коли кампанії потрібна “керована” картинка. Саме тут починається гра без спойлерів: як скандал перетворюють на інструмент, а чужі рішення — на елемент стратегії, яка не питає дозволу.
Цікаві факти
- Стрічка свідомо грає на межі табуйованого й публічного: сюжет зводить дорослу індустрію та виборчу кампанію в один конфлікт, де “скандал” стає робочим інструментом політичного менеджменту.
- У касті є реальна акторка adult-індустрії — Джозефіна Джексон (Юлія Сенюк): для українського мейнстримного прокату це рідкісний крок і частина провокативної концепції фільму.
- Фільм виходить із заявленою інклюзивною адаптацією для глядачів із порушенням зору та слуху.
- Стрічка працює як копродукція Україна–США.
- Антон Скрипець — режисер і сценарист: до «Любов, секс і вибори» він був співсценаристом фільму «Лишайся онлайн / Stay Online» (2023) і зняв короткометражну драму «Нокдаун».
Кому сподобається фільм?
Якщо вам близькі сюжети про виборчі технології, медійні маніпуляції та “керування картинкою” — енергія Wag the Dog тут відчувається на рівні самої логіки конфлікту. А тим, кому подобається іронія про те, як репутацію продають і купують майже як товар, знайомою буде інтонація Thank You for Smoking — легка зовні, але з жорстким підтекстом.
В українському контексті фільм адресований глядачам, які впізнають місцеві вибори без пояснювальних записок: дрібні інтриги, публічні ролі, “правильні” меседжі та тіньові домовленості, що визначають тон кампанії. У підсумку це комедія із сатиричним прицілом — для тих, кому важливий не сюжетний “твіст”, а відчуття темпу, нерву й моральної двозначності, коли кохання опиняється всередині політичної гри.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
