Робота за кордоном часто починається з підробітку і фрази «тимчасово». А закінчується роками в податковій системі іншої країни. І тут виникає типове питання: а що зі стажем? Пенсія потім рахується «по-багатонаціональному» чи кожен рік — в окрему шухляду?
Дипломи визнати можна, родину перевезти можна, навіть субсидію оформити іноді легше, ніж зберегти страховий стаж. Тема пенсій для мігрантів — це не про майбутню старість, а про сучасні рішення. Бо те, що ми працюємо «там», не означає, що забуваємо «тут».
Двосторонні угоди: як це працює
У світі існує два основних механізми, які дозволяють зараховувати стаж, отриманий за кордоном: двосторонні угоди між країнами або участь у єдиній пенсійній системі. Україна має чинні двосторонні угоди про соціальне забезпечення з більш ніж 20 державами, зокрема з Німеччиною, Польщею, Чехією, Литвою, Естонією, Іспанією, Португалією та Болгарією.
Суть проста: країни визнають одна одній трудовий стаж. Наприклад, якщо ви 10 років працювали в Києві, а потім ще 10 — у Варшаві, обидва періоди можуть бути враховані для нарахування пенсії. Але! Кожна держава платить свою частину. Тобто Польща — за польський період, Україна — за український. Ніяких «злитих» пенсій.
ЄС і координація пенсій
Для країн-членів Євросоюзу діє інший принцип — координація пенсійного забезпечення. Якщо людина легально працювала у кількох країнах ЄС, кожна з них виплатить частину пенсії пропорційно до відпрацьованого періоду. Це актуально, зокрема, для українців, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС після початку повномасштабної війни й офіційно влаштувались там на роботу.
Важливе уточнення: щоб країна виплатила пенсію, у ній має бути виконано мінімальний страховий стаж (у Франції — 1 рік, у Німеччині — 5 років, у Польщі — немає фіксованого мінімуму, але розрахунок йде на основі внесків).
Що з Україною: реальний сценарій
В українській пенсійній системі — солідарний принцип: працюючі оплачують внески, з яких фінансується пенсія чинним пенсіонерам. І тут починається парадокс. Якщо українець працює в Іспанії, його внески йдуть у іспанську систему. Україна ж — нічого не отримує, але зобов’язана врахувати стаж, якщо людина повернеться і проситиме пенсію.
Такий механізм можливий лише завдяки угодам. Тобто без документа, підписаного між країнами, навіть 15 років роботи в Італії можуть не вплинути на українську пенсію. Саме тому ці угоди — більше ніж папери. Це — фінансова безпека мільйонів людей.
Як підтвердити стаж за кордоном
Навіть якщо угода підписана, потрібно довести факт роботи. І тут починається бюрократичний марафон. Людині потрібно звернутись до Пенсійного фонду в Україні, надати документи про іноземну зайнятість (контракти, довідки, виписки з систем соціального страхування), які часто потребують офіційного перекладу та апостиля.
Ще один варіант — оформити пенсію напряму в країні, де був стаж. Наприклад, у Чехії можна подати заяву через їхній пенсійний інститут, і далі вже місцеві установи направлять запит в Україну. Але це — довго, часто із втраченими документами та мовними бар’єрами.
Що робити тим, хто працює неофіційно
Іронія долі: часто заробітчани без офіційного працевлаштування заробляють більше, ніж ті, хто дотримується правил. Але для пенсійної системи їх не існує. Ні країна перебування, ні Україна не визнає «сіру» зайнятість. Навіть якщо ви десять років збирали полуницю у Швеції, але без договору, пенсійний стаж — нуль.
Для тих, хто прагне зберегти страховий стаж, існує опція добровільної участі в українській системі. Людина може самостійно платити внески до Пенсійного фонду України (станом на серпень 2025 року — це 22% від мінімальної зарплати, тобто приблизно 1760 грн на місяць).
Перспективи: що зміниться
Україна заявила про намір приєднатися до європейської системи електронного обміну соціальною інформацією EESSI (Electronic Exchange of Social Security Information), яка використовується для автоматизованого обліку страхового стажу між країнами ЄС. Це дозволить у майбутньому автоматично обмінюватися даними між країнами. Але до цього — роки цифрової роботи, гармонізація стандартів і сотні узгоджень.
Для українських мігрантів ключ до майбутньої пенсії — не чекати «якось буде», а свідомо оформлювати роботу, зберігати контракти, платити внески або щонайменше — консультуватися зі спеціалістами. Бо стаж — це як валюта: він накопичується довго, а витрачається лише один раз.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
