Коли у стрічці новин з’являється «+18% до зарплат», рука мимоволі тягнеться до калькулятора: здається, осінь нарешті підкинула грошовий бонус. За даними ресурсів з пошуку роботи, медіанна зарплата за вакансіями тримається близько 26,5 тис. грн, а річна динаміка демонструє приріст приблизно 18%. Держстат додає ще один оптимістичний графік: середня зарплата штатних працівників у вересні сягає 26 623 грн. На папері країна виглядає багатшою, ніж рік тому. У реальному житті багато родин бачать не стільки «стрибок», скільки новий рівень рахунків та цін.
Цифри усміхаються, гаманець мовчить
Офіційні звіти демонструють дві різні швидкості. Номінальна зарплата — та, що у відомості — зростає енергійно, із двозначними відсотками за рік. Реальний дохід, очищений від інфляції, рухається значно повільніше: за оцінками фінансових аналітиків, близько половини приросту «з’їдають» ціни на товари та послуги. Тому відчуття у більшості працівників виглядає передбачувано: цифри в звітах змінюються швидше, ніж якість повсякденного життя.
Середня зарплата 26–27 тис. грн після податків перетворюється приблизно на 21–22 тис. грн у гаманці. Далі вступають у гру оренда, комунальні послуги, транспорт, їжа та розстрочки на техніку. У результаті «осіння надбавка» часто виглядає як корекція під новий рівень цін, а не як додатковий ресурс для заощаджень чи інвестицій у власний розвиток.
Освіта: рекорд у таблицях, скромність у реаліях
Освітня сфера цього року отримала статус чемпіона статистики. За даними Держстату саме тут зафіксували найвищий місячний стрибок: плюс 17,1% за вересень, середня зарплата вчителів та управлінців освіти сягнула 16 901 грн. На слайдах усе виглядає вражаюче: вертикальна зелена стрілка, рекорд у місячній динаміці, урядові заяви про підтримку вчителя. У реальному бюджеті педагога картина інша. Освітня зарплата відчутно відстає від середнього рівня по економіці й ще сильніше — від секторів із високою доданою вартістю, таких як IT чи фінанси.
Осінній плюс у відсотках частково компенсує попередні провали та інфляцію, але не створює комфортного запасу міцності. Психологічно це відчувається радше як запізніле вирівнювання, а не як прорив.
Київ та регіони: дві різні зарплатні реальності
Розрив між столицею та більшістю областей формує ще один вимір осіннього стрибка. За даними Держстату, середня зарплата в Києві у вересні становила 40 111 грн, тоді як загальноукраїнський рівень — 26 623 грн. У низці областей середні показники коливаються біля 20 тис. грн, тож різниця між столичними та регіональними доходами сягає кратних значень.
Для мешканців великих агломерацій осіннє підвищення справді відчувається сильніше: зарплата дозволяє сплачувати кредит за житло, приватні послуги медицини, частіше відкладати кошти. У промислових або сільських регіонах той самий відсотковий приріст дає значно скромніший ефект, адже стартова база у два рази нижча. Фактично йдеться про дві різні економіки всередині однієї країни.
Як ціни й кредити поглинають підвищення
Інфляція в Україні тримається на двозначному рівні, про що регулярно нагадують НБУ та Держстат. Особливо чутливими для родинних бюджетів залишаються продукти, транспорт, оренда житла й комунальні послуги. Навіть помірне зростання у цих категоріях швидко «з’їдає» значну частину надбавки до зарплати.
Другий фактор — кредити й розстрочки. Банки активізують споживче кредитування, рітейл активно просуває акції на кшталт «візьми зараз, плати потім», а реальна вартість грошей залишається високою.
У результаті значна частина осіннього приросту доходів прямо прямує на обслуговування попередніх зобов’язань, а відчуття фінансової свободи змінюється відчуттям нескінченного платіжного циклу.
Хто справді відчув осінній бонус
Сектори з дефіцитом кадрів відчувають цей рік інакше. За оцінками аналітиків ринку праці, найбільший виграш отримали працівники IT, фінансових послуг, окремих інженерних та кваліфікованих робітничих професій — там зарплати стартують значно вище середнього рівня по країні, а конкуренція за людей змушує роботодавців піднімати планку агресивніше. У таких секторах осінній приріст дійсно перетворюється на додаткові заощадження, інвестиції або якісну зміну способу життя.
Європейський контекст додає тверезості. За даними Eurostat, середня річна зарплата у країнах ЄС у 2024 році становила близько 39,8 тис. євро, тоді як український показник, за оцінками європейських і українських експертів, залишається приблизно у сім разів нижчим. Тож осінній стрибок у національній статистиці радше сигналізує про рух у правильному напрямку, ніж про вихід на відчутний рівень достатку. Для більшості працівників головним індикатором якості життя залишається не цифровий плюс у звіті, а відповідь на просте запитання: скільки грошей залишається вільними після всіх обов’язкових платежів наприкінці місяця.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
