Фінал року дотискає гаманць: ялинкові вітрини ще тільки розганяються, а суми у чеках уже працюють на повну. За офіційними даними інфляція тримається біля 10,9% рік до року, тож звичний продуктовий кошик поводиться як учасник марафону, який щоразу бере трохи вищу планку. Ті самі продукти, ті самі маршрути до аптеки й супермаркету, а загальний рахунок виглядає відчутно соліднішим. Родини переходять у режим «фінансового фіналу»: запускають власні ревізії бюджету та паралельно готують плани на 2026 рік.
Інфляція 10,9%: цифра з новин і відчуття на касі
Статистика Держстату та Нацбанку описує ситуацію доволі стримано: річна інфляція сповільнилася до 10,9%, а темпи зростання цін уже значно нижчі, ніж торік. Для економістів це сигнал, що монетарна «пожежна команда» працює, і саме тому в прогнозах НБУ з’являється траєкторія поступового руху до скромніших показників у наступні роки. Для сімейного бюджету картина виглядає по-іншому: каса супермаркету, аптечні чеки та рахунки за послуги формують власний індекс вартості життя, який відчувається гостріше за будь-яку офіційну діаграму. У країнах єврозони домогосподарства звикають до інфляції на рівні кількох відсотків, тому українські подвійні цифри сприймаються як окремий економічний клімат, де кожна гривня вимагає уважного поводження.
Щоденний кошик: планування замість імпульсу
Харчові витрати перетворюються на головну артерію бюджету. Звіти НБУ підтверджують: категорія продуктів харчування додає до загальної інфляції найбільший внесок, оскільки попит на базові продукти тримається навіть у кризові періоди. Українці реагують дуже прагматично: з’являються списки покупок, чіткі «так/потім» у кошику, акційні товари й порівняння цін між мережами. Частина родин переходить на більші закупи раз на тиждень або два, готує вдома, уважно стежить за сезонністю овочів та фруктів. Такий підхід знижує спокусу для спонтанних витрат і змінює саму роль магазину: замість атракціону сюрпризів він стає продуманим фінансовим маршрутом.
Ліки й вітаміни: друга «комуналка» гаманця
Медичні витрати поводяться як окрема платіжка. До осінньо-зимових рахунків за світло й тепло додаються чеки з аптек, аналізи, консультації лікарів. Ціни на медичні послуги та препарати рухаються вгору швидше за загальний індекс, тож у структурі витрат їхня частка зростає. Родини відповідають трьома стратегіями. По-перше, планують курси для хронічних захворювань наперед і шукають формати великих упаковок або програм лояльності аптек. По-друге, переходять від «чарівних комплексів» до таргетованих вітамінів: вітамін D, омега-3, мікроелементи за рекомендацією лікаря дозволяють точніше керувати як здоров’ям, так і сумою в чеку. По-третє, уважніше ставляться до страхування та телемедицини, адже абонплата упродовж року виглядає передбачуванішою, ніж один великий рахунок у критичний момент.
Подарунки й свята: менше речей, більше змісту
Святковий сезон традиційно провокує витрати, однак інфляційний фон змінює акценти. Українці частіше обирають один якісний подарунок замість набору дрібних речей без користі. Під час розпродажів більший інтерес викликають теплі речі, корисна техніка, товари для дому, а також сертифікати на враження чи благодійні внески від імені близьких. Такий формат поєднує емоцію й практичність: подарунок дарує радість і працює як елемент фінансової стратегії родини. Багато хто вводить окремий святковий «конверт» у бюджеті й завчасно визначає суму на грудень, тож реклама та емоції мають менший вплив на рішення.
«Подушка безпеки»: маленькі кроки до великого запасу
Фінансова подушка з теоретичної поради перетворюється на конкретну ціль. Більшість міжнародних фінансових консультантів радить орієнтуватися на запас у три–шість місяців обов’язкових витрат родини, бажано у максимально ліквідній формі — окремий ощадний рахунок або депозит до запитання. Для українських реалій такий горизонт виглядає амбітно, проте ціль досяжна при системному підході. Частина зимових бонусів, гонорарів, сезонних підробітків спрямовується в заощадження замість додаткового споживання. Додатковий ефект дає автоматичний переказ у день зарплати: фіксований відсоток доходу йде на подушку раніше за інші витрати. У підсумку навіть відносно скромний резерв дає відчуття контролю й перетворює можливі цінові стрибки з удару по гаманцю на кероване завдання.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
