На старті 2026 року бюджетні підсумки 2025-го читаються у двох площинах: загальна сума доходів виглядає переконливо, але помісячний ритм надходжень став менш рівним після перегляду планових показників. Коментарі Київської школи економіки (KSE), на яких ґрунтується цей матеріал, показують важливу деталь: перевиконання сформували насамперед гранти та значні неподаткові надходження, тоді як податкова частина в окремі місяці відхилялася від плану. Дефіцит за цей період утримували в керованих межах, а його фінансування спиралося переважно на зовнішні позики та підтримку партнерів. Далі — що саме стоїть за цими цифрами і як зміна структури впливає на бюджетну керованість на початку 2026 року.
Доходи: приріст поза податками
За 11 місяців 2025 року до держбюджету надійшло понад 3,3 трлн грн, і більш як 55,8% цієї суми забезпечили податкові надходження. Загальні доходи за цей період перевищили річний план зі змінами на 31,7%. На старті 2026-го така цифра сама по собі виглядає як “міцний бюджет”, однак реальну картину визначає те, за рахунок чого сформовано цей запас.
Ключовий приріст дали неподаткові надходження: за плану 287,9 млрд грн отримано понад 1 трлн грн, причому 770 млрд грн у цій сумі — оціночна вартість військової техніки, наданої партнерами. Окремим великим компонентом стали гранти: за 11 місяців вони склали 381,1 млрд грн проти планових 87,7 млрд грн, переважно через механізми Світового банку. У підсумку перевиконання виявляється наслідком зміщення структури доходів у бік грантів і значних неподаткових компонентів — і саме ця структура задає тон фінансовій стійкості вже на початку 2026 року.
Після липневих змін
Під кінець літа бюджет отримав найбільше за рік коригування: план податкових надходжень підняли на 78,5 млрд грн. На тлі цього перегляду змінився темп виконання: у липні податків надійшло на 3,8% більше від плану, тоді як далі з’явилася помітна недовиконана “смуга” — у серпні загальний фонд закрив 94,2% плану, у вересні та жовтні — 95,7% і 96,1% відповідно.
Такий розрив між сильним підсумком і нерівномірністю всередині року створює ефект провалів у середині кварталів. Для бізнесу це зазвичай означає жорсткіший казначейський режим, обережніший розпис платежів і підвищену чутливість до будь-яких збоїв у міжнародному фінансуванні.
Контрольований дефіцит
Фіскальний розрив у 2025 році утримували в керованих межах: дефіцит за 11 місяців становив 1,2 трлн грн, тобто 56,7% річного плану. Основне покриття забезпечили зовнішні позики — 1,4 трлн грн, тоді як внутрішній борговий ринок дав 512,7 млрд грн.
Картину суттєво коригують погашення: 97,3 млрд грн спрямовано на зовнішній борг і 473,6 млрд грн — на внутрішній. У результаті чисті запозичення, які безпосередньо перейшли на фінансування дефіциту, становили близько 1,4 трлн грн і формувалися переважно зовнішніми позиками. Ця модель залишається стійкою за умови збереження масштабу та регулярності підтримки партнерів — як грантової, так і кредитної.
ОВДП: дорожче фінансування без зміни структури попиту
Внутрішні запозичення через ОВДП дали 512,7 млрд грн — 67,1% річного плану. Найбільші обсяги припали на липень та жовтень, коли на фінансування дефіциту від внутрішніх запозичень було спрямовано 70,4 млрд грн та 91,2 млрд грн відповідно. Водночас масштаб погашень майже “з’їв” ефект залучень: при 473,6 млрд грн погашень чистий внесок у фінансування дефіциту становив лише 39,1 млрд грн.
Ціновий параметр за рік помітно підріс: середньозважена дохідність гривневих ОВДП зросла з 14,9% на початку року до майже 17,2% у листопаді. Попри це база інвесторів залишилася практично тією самою: приблизно половина ОВДП — у банків (48,4%), ще близько третини — у НБУ (34,9%), частка фізичних осіб тримається на рівні близько 5,6%. Отже, вищі ставки радше підтримують наявний попит, ніж приводять нових інвесторів — і це закріплює для бюджету дорожчу вартість внутрішнього фінансування при обмеженому запасі “внутрішньої подушки”.
Старт року: дефіцит під контролем, ритм надходжень — ключовий нерв
Підсумок 2025-го сформував стартові умови 2026-го: держава тримає баланс, але ціна цього балансу — залежність від зовнішнього ресурсу та дорожчі внутрішні гроші. Це означає просту річ для економіки: вирішальним стає не “план виконано”, а стабільність ритму — коли надходження й фінансування заходять рівно, система працює без зайвих збоїв; коли графік ламається, напруга швидко переходить у платежі, кредитні умови й очікування.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
