Український ринок оренди житла залишається майже повністю в тіні — понад 90% із приблизно 1,5 мільйона договорів укладаються неофіційно. Така ситуація не лише позбавляє державу мільярдних податкових надходжень, а й створює правову невизначеність для орендарів та ризики для власників нерухомості.
За словами голови парламентського Комітету з питань організації державної влади Олени Шуляк, головною перепоною до легалізації є надмірне податкове навантаження — сукупно 23% (18% ПДФО + 1,5% військовий збір + інші відрахування). У Верховній Раді пропонують фіксовану ставку оподаткування — наприклад, 5% плюс військовий збір — як стимул для виходу з тіні.
У межах житлової реформи вже напрацьовано кілька напрямів:
- Законопроєкт №12377 — передбачає обов’язкову реєстрацію договорів оренди та захист прав сторін.
- Оподаткування цифрових платформ — таких як Booking і Airbnb, які нині не підпадають під українські податкові норми.
- Розвиток соціального житла — як частина доступної оренди для ВПО та малозабезпечених родин.
Нагадаємо, експерти оцінюють потенційні надходження від легалізації ринку у щонайменше 12 млрд грн щорічно, не враховуючи додаткові збори та військовий внесок. Водночас без економічних стимулів навіть найкращі закони не запрацюють — потрібна комплексна податкова реформа.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
