Українська сталева продукція стрімко втрачає позиції на ринку Європейського Союзу через поєднання регуляторної невизначеності навколо механізму CBAM, високих енергетичних витрат та загального падіння конкурентоспроможності. Європейська комісія відмовила Україні у перехідному періоді, а виробники досі не мають офіційно затверджених ставок вуглецевого податку — це змушує європейських покупців уникати української сталі.
Механізм CBAM, який із 2026 року перетворюється на реальний податок, став ключовим фактором ризику. Відсутність чітких правил і розбіжності в оцінках можливих ставок — від кількох євро до десятків доларів за тонну — роблять українську продукцію непередбачуваною для імпортерів. Європейські компанії не готові укладати довгострокові контракти, не розуміючи, яким буде кінцевий фінансовий тягар.
Ситуацію погіршують внутрішні проблеми української металургії. Високі ціни на електроенергію, регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру та перебої з електропостачанням знижують стабільність виробництва та підвищують собівартість продукції. Це робить українську сталь менш конкурентною порівняно з європейськими та азійськими виробниками.
Через падіння рентабельності «АрселорМіттал Кривий Ріг» уже оголосив про закриття низки виробничих підрозділів, зокрема ливарно‑механічного заводу та блюмінгового стану, які були орієнтовані на експорт до ЄС. Це свідчить про системну кризу, що може поглибитися у разі повної дії CBAM без винятків для України.
Нагадаємо, додатковим викликом стала конкуренція з Китаєм, який збільшив експорт сталі та спричинив падіння світових цін. Українські виробники, які працюють у значно складніших умовах, не можуть конкурувати за ціною, що ще більше звужує їхні ринки збуту. Експерти попереджають, що без чітких правил CBAM, стабільного енергопостачання та підтримки з боку ЄС українська металургія може втратити ключові ринки, що стане серйозним ударом для економіки та експорту країни.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
