Світова економіка стрімко переформатовує правила гри. Постпандемічне сповільнення, інфляційні стрибки, геополітичні потрясіння, проривні технології – усе це змішується у вибуховий коктейль змін. Бізнесу більше не вистачає простої адаптації – потрібно передбачати сценарії, мислити стратегічно, діяти гнучко, щоб залишатися на хвилі. Україна опинилася в самому епіцентрі цих трансформацій: на перетині глобальних криз і нових можливостей. Війна змінила економічний ландшафт країни, змусила бізнес швидко перебудовуватися, шукати альтернативні ринки, освоювати нові ніші. Водночас міжнародна підтримка та цифрова інтеграція відкривають перспективи, яких ще кілька років тому годі було й уявити. У цьому аналізі розбираємо ключові економічні тренди, що визначають майбутнє, досліджуємо бізнес-стратегії виживання та розвитку, аналізуємо глобальні зміни крізь призму експертних прогнозів, історичних аналогій і реальних кейсів.
Макроекономічні виклики: повільне зростання, інфляція та борги
На початку 2025 року баланс між глобальною стабільністю та економічною нестабільністю стає все хиткішим: з одного боку, прагнення до відновлення, з іншого — реальність уповільненого зростання та зростаючого боргового навантаження. За оцінками Світового банку, у 2025–2026 роках глобальне економічне зростання триматиметься на рівні 2,7%, що є найгіршим п’ятирічним показником за останні три десятиліття. Це означає, що для багатьох країн відновлення від пандемічних і геополітичних потрясінь залишається далеким маревом.
На горизонті є і проблиск надії – інфляція поволі повертається до контрольованих рівнів. Після шалених стрибків у 2022 році (коли вона досягала 8,7% у світі, що нагадувало стагфляцію 1970-х) центральні банки розпочали агресивне підвищення ставок, щоб приборкати ціновий хаос. Сьогодні інфляція поступово спадає: за прогнозами МВФ, вона має опуститися до 4,2% у 2025 році. Проте перемога над інфляцією не означає повернення до «дешевих» грошей. Бізнес стикається з новою реальністю – епохою дорогого капіталу, коли доступ до фінансування стає жорсткішим, а проекти з низькою маржинальністю просто не виживають.
Графік “Динаміка інфляції у світі та в Україні (2022-2025)” демонструє, що світова інфляція, яка у 2022 році досягала 8,7%, поступово спадає до 4,2% у 2025 році. Водночас інфляція в Україні, яка у 2022 році сягнула 26,6%, поступово знижується, проте у 2025 році все ще залишається на рівні 9,7%, що продовжує чинити тиск на гривню та купівельну спроможність населення.
Україна в цьому сценарії – ніби лакмусовий папірець для світової економіки. Після шоку 2022 року та різкого падіння ВВП на 30%, економіка поступово відновлюється, хоча і нерівномірно. Інфляція, яка у 2023 році стрімко зменшилася, знову підіймається – 12,9% у січні 2025 року, що тисне на гривню та купівельну спроможність. У цих умовах ключовим фактором залишається іноземна фінансова підтримка, яка фактично утримує макроекономічну стабільність.
Але якщо високі ставки дають короткочасний ефект боротьби з інфляцією, вони ж створюють новий виклик – кризу боргового навантаження. Глобальний борг досяг рекордних 307 трильйонів доларів, і обслуговування цього тягаря стає дедалі дорожчим. ООН попереджає: понад 3,3 мільярда людей нині живуть у країнах, які витрачають на сплату боргів більше, ніж на освіту та медицину. Бізнес так само відчуває цей тиск – вартість кредитування для корпорацій зросла до рівня 2008 року. Як зауважив Рей Даліо, “коли борг накопичується надто швидко, країни мають лише два варіанти: або друкувати гроші, або йти до дефолту. Жоден із них не минає без наслідків”.
Графік “Глобальний борг у світі (2000-2025)” відображає стійке зростання глобальної заборгованості: з 87 трлн $ у 2000 році до рекордних 323 трлн $ у 2025 році. Особливо стрімке зростання почалося після 2020 року, що свідчить про активне накопичення боргів урядами та корпораціями.
Джерело даних: Institute of International Finance (IIF).
Отже, головне випробування 2025 року – це не лише економічне зростання чи рівень інфляції. Постає ключове питання: чи зможе світова економіка уникнути нової боргової кризи, яка може запустити ланцюгову реакцію дефолтів і фінансових потрясінь?
Геополітичні потрясіння та зміни глобалізації
Геополітичні потрясіння знову стали потужним чинником впливу на економіку. Яскравий приклад — вторгнення росії в Україну у 2022 році, що хвилями відгукнулося на глобальних ринках. Ціни на енергоносії та продовольство різко зросли, оскільки постачання з цієї «житниці Європи» було порушено, підігріваючи глобальну інфляцію і спричинивши найгострішу енергетичну кризу в Європі за десятиліття. Для України ця війна призвела до того, що ВВП країни впав на 30% у 2022 році — це найбільший спад за всю її новітню історію. Рівень бідності зріс (з 5% до 24% населення за рік).
Світові фондові ринки також відреагували: європейські ринки, найбільш залежні від російського газу, зазнали найвідчутніших падінь, тоді як ринки США і Китаю постраждали менше. У відповідь бізнеси та уряди переосмислюють підходи до глобалізації. Зростає курс на “friendshoring” і диверсифікацію ланцюгів постачання, аби зменшити залежність від окремих країн. Багато західних виробників переносять частину виробництва з Китаю до Південно-Східної Азії або Східної Європи. Така обережніша глобалізація покликана збалансувати ефективність і стійкість. Засновник Alibaba Джек Ма застеріг: «Якщо зупиниться торгівля, то почнеться війна», підкреслюючи, що збереження торговельних потоків критично важливе для стабільності. Водночас світові торгові моделі невпинно змінюються. Західні союзники — такі як ЄС та країни G7 — поглиблюють економічну співпрацю між собою, тоді як вплив ринків, що розвиваються, зростає.
Для України ці зрушення несуть як виклики, так і нові можливості. Війна розірвала багато зв’язків із її традиційним торговельним партнером Росією, але прискорила інтеграцію із західними ринками. Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС, що відкриває бізнесу шлях до єдиного ринку. Міжнародна фінансова допомога та обіцянки інвестицій (загалом 278 мільярдів доларів з 2022 року) стали рятівним колом та ресурсом для повоєнної відбудови. Якщо вдасться встановити мир, Україна може стати ключовою ланкою в оновленому європейському ланцюгу постачань (в агросекторі, металургії, виробництві тощо). Поки що ж тривалі бойові дії й невизначеність стримують будь-який економічний оптимізм.
Технології як двигун зростання
Попри економічні та геополітичні потрясіння, технології залишаються головним драйвером змін. Світова цифрова трансформація набирає обертів, радикально переформатовуючи бізнес-процеси, ринки та конкурентні переваги. Штучний інтелект, автоматизація, big data, low-code рішення—усе це не просто інструменти, а нові правила гри. Пандемія COVID-19 лише натиснула кнопку «speed», змінивши споживчі звички, прискоривши перехід на електронну комерцію, віддалену роботу, хмарні технології.
Зараз на перший план виходить генеративний штучний інтелект (GenAI). За оцінками McKinsey, його інтеграція у бізнес-процеси може додавати до $4,4 трильйона щороку до світової економіки, масштабно підвищуючи продуктивність.
Україна—на передовій цифрової революції, навіть у розпал війни. Вітчизняний ІТ-сектор, який сформувався за останнє десятиліття, продовжує працювати на глобальний ринок. Попри війну, понад 90% українських малих і середніх підприємств відновили діяльність до кінця 2023 року, а 43% заявили про плани виходу на міжнародні ринки. Це не просто цифри—це доказ стійкості, адаптивності та технологічного потенціалу країни. Українські компанії, такі як Grammarly (штучний інтелект для письма), People.ai (аналітика продажів), Readdle (продуктивність), вже вписали своє ім’я у світову технологічну екосистему.
Цифрова взаємопов’язаність сьогодні стирає фізичні бар’єри, а технології—це не просто ринок, а можливість для економік, що трансформуються, зайняти ключову позицію у глобальній конкуренції. Ми вже живемо у Четвертій промисловій революції, і країни, які зроблять ставку на цифрову експертизу, не лише інтегруються у світову економіку, а й стануть її рушійною силою. Україна має всі шанси бути серед них.
Світ у режимі змін: що це означає для економіки майбутнього
Економіка 2020-х – це шахівниця, де правила змінюються прямо під час гри. Уповільнене зростання, боргові навантаження, геополітичні потрясіння – усе це створює тиск, змушуючи бізнес не просто адаптуватися, а повністю переосмислювати свої стратегії. Інфляція потроху відступає, але її відлуння все ще відчутне: капітал дорожчає, ринки нестабільні, споживачі змінюють поведінку.
Проте в хаосі є закономірність: ті, хто не боїться змін, перетворюють кризу на можливість. Автоматизація, big data, AI, цифровізація – це не просто модні терміни, а квиток у майбутнє. За даними McKinsey Global Institute та World Economic Forum, основні драйвери економічної трансформації у 2020-х роках розподілилися так:
- Штучний інтелект (AI) – 30%
- Автоматизація та роботизація – 25%
- Big Data та аналітика – 20%
- Цифровізація бізнесу та логістики – 15%
- Нові фінансові інструменти (крипто, CBDC, fintech) – 10%
Графік “Драйвери нової економіки (2020-ті)” наочно демонструє, що найбільшою рушійною силою змін став штучний інтелект, за ним йдуть автоматизація, аналітика великих даних та цифровізація бізнесу.
Українські агроекспортери, що перебудовують логістику, та глобальні корпорації, які впроваджують ШІ у виробничі процеси, доводять: сьогодні виграє той, хто грає не в оборону, а в атаку. Компанії, які інвестували в AI, автоматизацію та цифрові технології, не просто вижили у кризових умовах, а стали лідерами ринку. Історія неодноразово це підтверджувала – після воєн і рецесій лідерами ставали ті, хто не боявся будувати нову економічну реальність. Сьогодні саме ті, хто використовує глобальні зміни як трамплін, а не як загрозу, закладають основу для майбутнього успіху.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
