Економіка працює під підвищеним тиском, а валютна скарбниця зростає — суха цифра $46,52 млрд у резервах говорить голосніше за будь-які промови. Перед нами робочий інструмент, що тримає курс, живить імпорт і охолоджує нерви ринку; далі — про те, як сформувався цей запас і чому саме зараз він важить найбільше.
Як це сталося: звідки взялися додаткові долари?
Джерело приросту — три канали: зовнішні надходження, інтервенції НБУ та переоцінка активів.
Уряд отримав $2,9 млрд: $1,43 млрд через рахунки Світового банку, $1,17 млрд від ЄС у межах ініціативи G7 ERA, ще $298,4 млн — від розміщення валютних ОВДП. Виплати за боргом склали: $563,6 млн за державними зобов’язаннями та $254,4 млн МВФ.
НБУ на ринку продав $2 291,5 млн і викупив $1,7 млн; чистий продаж — близько $2,289 млрд, показник нижчий приблизно на 15 % проти серпня. Переоцінка фінансових інструментів додала ще $690,6 млн. Сумарний ефект — плюс до резервів і стійкіший валютний буфер.
Для чого взагалі тримати такі великі валютні запаси?
Є кілька ролей — і не всі їх розуміють правильно:
- Буфер проти шоків / “подушка безпеки”
У ситуаціях раптового падіння притоку валюти (наприклад, через скорочення експорту, припинення допомоги, фінансовий шторм) резерви дають змогу підтримувати імпорт критично важливого — енергії, пального, медикаментів.
- Захист курсу гривні й валютної стабільності
Якщо тиск на гривню посилиться (масова конвертація у валюту, паніка, відтік капіталу), Нацбанк може використовувати резерви, продаючи долари, щоб стримати девальвацію. Але тут тонка грань: занадто часто й великі інтервенції швидко „з’їдають” резерви.
- Довіра кредиторів, рейтингові агентства, імідж на міжнародних ринках
Велика “скарбниця” — показник, що країна має ресурси й може витримати зовнішні виклики. Це знижує ризики при залученні міжнародного фінансування.
- Запас для виплат за зовнішніми зобов’язаннями
Коли треба виплатити зовнішній борг чи обслуговувати кредити — резерви допомагають уникнути дефолту або затримок.
- Маневр для монетарної політики
Наявність запасів дає Нацбанку гнучкість: може здійснювати операції, які без “сигурного фундаменту” призвели б до панічної реакції ринку.
Що це означає на практиці — для імпорту, кредитів, гривні
Імпорт. З 46,5 млрд доларів Україна може забезпечити 5,1 місяця майбутнього імпорту (без нових надходжень) . Це значно підвищує стійкість перед шоками (наприклад, коли експорт падає через війну чи глобальні коливання).
Кредитування / держборг. Наявність резервів — аргумент для кредиторів: ризик дефолту менший, країна має „подушку“. Але — сама по собі подушка не вирішує, якщо структура боргу незбалансована, а бюджет слабкий.
Курс гривні і інфляція. Резерви дають інструмент для стримування девальваційного тиску. Якщо на ринку багато тих, хто хоче конвертувати гривню у валюту, НБУ може «зливати» валюту з резервів, щоб урівноважити попит/пропозицію. Це стримує хвилі падіння гривні — і як наслідок, інфляцію імпортних компонентів.
Психологічний ефект. Для бізнесу й населення новина «46,5 млрд резервів» — сигнал: влада має важелі, ситуація контролюється. Це може згасити частину курсового страху.
Отже, великі резерви дають вагу рішенню НБУ і додають кредит довіри партнерам, однак чарівної пігулки тут немає: часті інтервенції швидко «з’їдають» валюту, відкладені реформи повертаються до нас в інфляції, а слабкі виробництво, логістика й енергетика перетворюють будь-яку подушку на тимчасову опору. Резерви дисциплінують бюджет і допомагають пройти пікові виплати, та стабільність тримається на комплексі — структурні зміни, прогнозований курс політики, диверсифікований експорт і чесна комунікація з ринком. Валютний запас працює як ремінь безпеки: рятує під час удару, але не кермує замість водія.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
