Вишгородський історико-культурний заповідник спільно з відомим архітектором Дмитром Горбатюком представив 3D модель храму свв. Бориса і Гліба — реконструкція архітектури кам’яної церкви станом на момент побудови у 1112 році.
Цей проєкт став результатом наукових досліджень, архітектурних реконструкцій та археологічних знахідок, що дозволили відтворити один з можливих варіантів вигляду давньоруської святині.
«Ця модель — це не лише реконструкція, а й можливість побачити, яким був Вишгород за часів Київської Русі. Храм свв. Бориса і Гліба був важливим релігійним центром. Завдяки цим дослідженням ми можемо відновити важливу частину нашої історії», — наголошує Влада Литовченко, директорка Вишгородського історико-культурного заповідника.
Храм свв. Бориса і Гліба у Вишгороді був важливим релігійним та історичним об’єктом Київської Русі, відіграючи значну роль у духовному житті. Архітектор Дмитро Горбатюк підкреслює, що реконструкція базується на археологічних даних та аналогії з іншими храмами того періоду, такими як Михайлівська церква Видубицького монастиря (1088 р.) і Спаса на Берестові (кінець XI–XII ст.). Хоча з оригінальної будівлі збереглися лише фрагменти фундаментів, археологічні дослідження дозволили створити дивовижну 3D модель.
«Реконструкція архітектури церкви свв. Бориса і Гліба у Вишгороді — це одна з версій відтворення її зовнішнього вигляду. Оригінальна будівля, зведена в 1112 році, дійшла до нас лише у вигляді фрагментів фундаментів, що дозволяє відтворити план, але фасадні рішення залишаються гіпотетичними. Вони ґрунтуються на результатах археологічних досліджень, залишках будівельних конструкцій та аналогіях із сучасними храмами того часу. Фасади в цілому наслідують попередню реконструкцію архітектора Ю. Асєєва», — зазначає архітектор Дмитро Горбатюк.
Ця 3D модель стане важливим інструментом для подальших досліджень та освітніх проєктів, а також допоможе ширшій аудиторії краще ознайомитися з історією цього унікального Храму.
Сьогодні на внутрішньому фундаменті давньоруської церкви стоїть храм свв. Бориса і Гліба, побудований 1863 р. за проєктом архітектора Костянтина Тона. Нині навколо Борисоглібської церкви проведене трасування фундаменту давньоруського храму. А фрагмент стіни втраченого величного храму можна побачити у спеціальному павільйоні. Фрагмент склепіння арки зберігається в Історичному музеї Вишгородського історико-культурного заповідника.
Окрім того, днями презентували підлогу з мармуру з унікальною мозаїкою, зробленою у нижньому ярусі дзвіниці храму свв. Бориса і Гліба.
«Мозаїка відтворена за аналогією з давньоруською візантійською мозаїкою, подібною до тієї, що була у Константинополі та в Десятинній церкві. Використовуючи сучасні методи та технології, ми відновили її на підлозі нижнього ярусу дзвіниці храму. Це своєрідний відгомін золотої доби Вишгорода часів Київської Русі», — розповідає художник проєкту Остап Ковальчук (заслужений діяч мистецтв України, декан факультету образотворчого мистецтва і дизайну Київського університету імені Бориса Грінченка).
Зі слів меценату проєкту Геннадія Качаленка: «Важливо повернути значущість та велич цьому Храму. Він будувався в часи розквіту Київської Русі, і зараз має стати символом нашої віри у майбутнє. Відновлення храму — це відродження нашої духовності».
«Протягом останнього року в храмі свв. Бориса і Гліба проведено велику кількість робіт — як зовнішніх, так і внутрішніх. Разом з Вишгородським історико-культурним заповідником ми відновили каркас старовинного саркофага та нещодавно здійснили встановлення нової мармурової підлоги в дзвіниці. Вона стала унікальною та надзвичайною прикрасою нашого храму. Спільними зусиллями нам вдалося хоча б частково відновити та продемонструвати ту велич, яка була в храмі за часів Київської Русі», — коментує настоятель храму свв. Бориса і Гліба у Вишгороді Віталій Клос (протоієрей, проректор Київської православної богословської академії, доктор богословських наук).
Церква Бориса і Гліба 19 ст. є памʼяткою архітектури місцевого значення, яка розташована на памʼятці археології національного значення — городищі літописного Вишгорода (11-13 ст.).
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
